Координати: 44°43′58.000008099997″ пн. ш. 21°13′50.000016099997″ сх. д. / 44.73278° пн. ш. 21.23056° сх. д. / 44.73278; 21.23056

Вімінаціум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вімінаціум
44°43′58.000008099997″ пн. ш. 21°13′50.000016099997″ сх. д. / 44.73278° пн. ш. 21.23056° сх. д. / 44.73278; 21.23056
Країна Сербія
РозташуванняСербія
Типархеологічна пам'ятка і Муніціпії Стародавнього Риму

Вімінаціум. Карта розташування: Сербія
Вімінаціум
Вімінаціум
Вімінаціум (Сербія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Історія Сербії

Віміна́ціум (лат. Viminacium або Viminatium)' — давньоримський військовий табір, місто і столиця римської провінції Мезія, руїни якого знаходяться на сході сучасної Сербії, у районі сучасного міста Костолац, за 12 км від міста Пожаревац.

Місто засноване у I столітті н. е. і за оцінками налічувало близько 40 000 жителів, що робить його одним з найбільших міст відповідної епохи. Місто знаходилося на римській дорозі Віа Мілітаріс (лат. Via Militaris). В ньому функціонував свій монетний двір, що виготовляв монети виключно для потреб міста.

Вімінаціум був спустошений племенами гунів у V столітті, але був заново відбудований імператором Юстиніаном. Після захоплепння міста племенами слов'ян у VI столітті Віміна́ціум був зруйнований остаточно.

Місце археологічних розкопок займає 450 га й налічує зруйновані храми, вулиці, площі, амфітеатр, палаци, іподром і римські лазні[1]. Перші розкопки у Вімінаціумі провів у 1882 р. Михайло Валтрович, який очолював тоді першу у Сербії кафедру археології.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]