Вім ван Ек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вім ван Ек
Особисті дані
Повне ім'я Вілгелмюс Мартінус «Вім» ван Ек
Народження 13 березня 1893(1893-03-13)
  Джакарта, Індонезія
Смерть 12 травня 1967(1967-05-12) (74 роки)
  Зандворт, Північна Голландія, Нідерланди
Громадянство  Нідерланди
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1910–1912 Нідерланди ГВК (Вагенінген)  ? (?)
1912–1915 Нідерланди «Гарлем»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1912 Нідерланди Нідерланди 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вілгелмюс Мартінус «Вім» ван Ек (нід. Wilhelmus Martinus «Wim» van Eek; 13 березня 1893, Батавія[1] — травень 1967[2]) — нідерландський футболіст, який грав на позиції воротаря. Найбільш відомий як гравець клубів ГВК з Вагенінгена і «Гарлема».

Був членом збірної Нідерландів на Олімпійських іграх 1912, але на турнірі не зіграв і не отримав бронзову медаль[3].

Футбольна кар'єра

[ред. | ред. код]

У вересні 1909 року Вім ван Ек вступив у футбольний клуб ГВК з міста Вагенінген[4]. На той момент він проживав на півночі від міста у селищі Беннеком[4]. У віці шістнадцяти років став воротарем другої команди ГВК[5][6], а через рік грав вже за основний склад[7]. У дебютному сезоні посів із клубом перше місце у східному дивізіоні чемпіонату Нідерландів і був учасником двох чемпіонських матчів зі «Спартою», які завершилися перемогою роттердамської команди[8][9]. У сезоні 1911-12 його команда знову була найсильнішою на сході країни і вийшла у фінал чемпіонату, в якому вдруге поступилася чемпіонським титулом «Спарті»[10][11]. У квітні 1912 року, ще до закінчення сезону, ван Ек у складі клубу «Гарлем» вирушив до Швейцарії[12], де взяв участь у товариському матчі з «Серветтом»[13].

У травні 1912 зіграв за збірну Східних Нідерландів проти збірної Західної Німеччини[14], а в червні захищав ворота олімпійської збірної в матчі проти збірної Східної Нідерландів[15][16]. На Олімпійські ігри в Стокгольмі вирушив[17] як дублер Юста Гебеля і не зіграв на турнірі.

У серпні 1912 року остаточно перейшов у «Гарлем»[18]. Першу гру в чемпіонаті провів 29 вересня в першому турі проти ГБС (Гаага), зустріч завершилася гостьовою поразкою його команди з рахунком 2:4[19]. «Гарлем» за підсумками сезону посів третє місце у західному дивізіоні та не зміг вийти у фінальну частину чемпіонату. У складі «Гарлема» виступав протягом двох з половиною років, а наприкінці лютого 1915 року залишив команду і вирушив до Голландської Ост-Індії[20].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Вім народився у березні 1893 року в місті Батавія на території Голландської Ост-Індії[1]. Батько — Йоганнес Вілгелмюс ван Ек, був родом з Гарлема, мати — Марія Теодора Адолфіна ван ден Берг, народилася в Палембангу[1]. Батьки одружилися в травні 1892 року в Гарлемі. На момент одруження батько був фармацевтом другого класу в ост-індській армії[21], а пізніше став директором опіумної фабрики в Батавії[22]. У їх сім'ї виховувалося ще четверо дітей: дочки Генріетта Аугюста та Ганна Маргарета, сини Корнеліс та Теодор.

Одружився у віці двадцяти трьох років — його дружиною стала 20-річна Жанетта Матілда Елізабет Бюргарц, уродженка Луманджанга. Їхній шлюб був зареєстрований 21 листопада 1916 року в Батавії[1]. У червні 1920 року в Бандунгу в їх сім'ї народився син Йоган Віллем[23], а в 1923 народилася дочка на ім'я Жанна.

В 1939 став директором тютюнової компанії Koloniale Tabak Import Maatschappij[24].

Його сестра Генріетта Аугюста вийшла заміж за футболіста Юра Гака[nl] — під час Другої світової війни вони були членами Руху опору і померли в концтаборах[25]. Його племінник Боб Хак[nl] став мистецтвознавцем і був одним з ініціаторів створення дослідницького проекту Рембрандта.

Помер у травні 1967 року у віці 74 років[2]. Його дружина померла 25 вересня 1971 року в Рейсвейку у віці 75 років.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
Нідерланди: 1912 (як запасний)
ГВК (Вагенінген): 1911, 1912

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Wilhelmus Martinus van Eek (нід.). Archief Amsterdam. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26.3.2020.
  2. ↑ а б Familieberichten (нід.). De Telegraaf. Процитовано 7.4.2019.
  3. ↑ Netherlands Football at the 1912 Stockholm Summer Games (англ.). sports-reference.com. Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 7.4.2019.
  4. ↑ а б KNVB » Inventaris nr. 453, Scan: 82 (нід.). gahetna.nl. Процитовано 7.4.2019.
  5. ↑ GVC II — SDO (нід.). Het Sportblad. Процитовано 7.4.2019.
  6. ↑ GVC 2 (нід.). Het Sportblad. Процитовано 7.4.2019.
  7. ↑ Vitesse — GVC (нід.). Het Sportblad. Процитовано 7.4.2019.
  8. ↑ Uit Wageningen (нід.). Het Sportblad. Процитовано 7.4.2019.
  9. ↑ Sparta — GVC (нід.). Het Sportblad. Процитовано 7.4.2019.
  10. ↑ Wageningen: GVC — Sparta 1:3 (нід.). Het Nieuws van den Dag. Процитовано 7.4.2019.
  11. ↑ Rotterdam: Sparta — GVC 5:0 (нід.). Het Nieuws van den Dag. Процитовано 7.4.2019.
  12. ↑ Paaschwestrijden (нід.). Algemeen Handelsblad. Процитовано 7.4.2019.
  13. ↑ Servette — Haarlem 1:1 (нід.). Algemeen Handelsblad. Процитовано 7.4.2019.
  14. ↑ Düsseldorf. W.-Deutschland — Oost-Nederland 1:1 (нід.). Het Nieuws van den Dag. Процитовано 7.4.2019.
  15. ↑ Voetbal. Oostelijk XI-tal — Olympisch XI-tal 1:2 (нід.). Nieuwe Rotterdamsche Courant. Процитовано 7.4.2019.
  16. ↑ De Olympische Spelen te Stockholm (нід.). De Telegraaf. Процитовано 7.4.2019.
  17. ↑ De Olympische spelen (нід.). Nieuwsblad van het Noorden. Процитовано 7.4.2019.
  18. ↑ Van Eek (нід.). Provinciale Geldersche en Nijmeegsche Courant. Процитовано 7.4.2019.
  19. ↑ HBS — Haarlem 4:2 (нід.). Het Sportblad. Процитовано 7.4.2019.
  20. ↑ Van Alle Kanten (нід.). Het Sportblad. Процитовано 7.4.2019.
  21. ↑ BS Huwelijk met Johannes Wilhelmus van Eek (нід.). Noord-Hollands Archief. Процитовано 7.4.2019.
  22. ↑ Familieberichten (нід.). De Telegraaf. Процитовано 7.4.2019.
  23. ↑ Familieberichten (нід.). Preangerbode. Процитовано 7.4.2019.
  24. ↑ W.M. van Eek tot opvolger benoemd (нід.). De Indische Courant. Процитовано 7.4.2019.
  25. ↑ De arrestatie van het echtpaar Haak oorzaken en gevolgen (нід.). 4en5meiamsterdam.nl. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7.4.2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Вім ван Ек на Olympedia.org (англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вім_ван_Ек&oldid=40638280