Вінбластин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінбластин
Систематизована назва за IUPAC
dimethyl (2β,3β,4β,5α,12β,19α)-15-[(5S,9S)-5-ethyl-5-hydroxy-9-(methoxycarbonyl)-1,4,5,6,7,8,9,10-octahydro-2H-3,7-methanoazacycloundecino[5,4-b]indol- 9-yl]-3-hydroxy-16-methoxy-1-methyl-6,7-didehydroaspidospermidine-3,4-dicarboxylate
Класифікація
ATC-код L01CA01
PubChem 810,975
CAS 865-21-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула C46H58N4O9 
Мол. маса 853,906 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100% (в/в)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 3,7 хв, 1,64 год., 24,8 год. (трифазний)
Екскреція фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ВІНБЛАСТИН-РІХТЕР,
ВАТ «Гедеон Ріхтер»,Угорщина
UA/7944/01/01
18.03.2008-18/03/2013

Вінбластин (англ. Vinblastine, лат. Vinblastinum) — природний лікарський препарат, який за своїм хімічним складом є алкалоїдом барвінка рожевого (Vinca rosea, Catharanthus roseus)[1][2][3][4], та застосовується внутрішньовенно.[5][6] Вінбластин уперше отриманий у 1958 році науковцями Університету Західного Онтаріо в Канаді з листя і стебла катарантуса рожевого, і при дослідженнях вони встановили, що його застосування спричинює лейкопенію в лабораторних тварин. У цьому явищі вчені побачили можливість застосування вінбластину для лікування лейкозів та інших лімфопроліферативних ахворювань.[7] Після подальших клінічних досліджень вінбластин схвалений FDA для клінічного застосування в 1965 році.[6]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Вінбластин — природний лікарський засіб, який отримують із листя і стебла барвінка рожевого. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні препарату із бета-тубуліном мікротрубочок цитоплазми, що призводить до порушення процесу його деполімеризації, наслідком чого є порушення процесів динамічної реорганізації сітки мікротрубочок, що порушує функціонування внутрішньоклітинних структур, а також порушує процес мітозу. При цьому в пухлинних клітинах також вибірково пригнічується синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази.[3][8] Вінбластин застосовується для лікування різних видів злоякісних пухлин: лімфогранулематозу і неходжкінських лімфом, недрібноклітинного раку легень, саркоми Капоші, раку молочної залози, раку сечового міхура, меланоми, раку носоглотки, раку яєчника, семіноми, пухлин головного мозку, резистентної до інших препаратів хоріонепітеліоми, грибовидному мікозі, хворобі Леттерера-Сіве; може застосовуватися також при аутоімунній гемолітичній анемії та хворобі Верльгофа.[5][6] Проте при тривалому застосуванні препарату до нього розвивається резистентність пухлинних клітин, яка пов'язана з підвищеним виробленням пухлинними клітинами P-глікопротеїну, який забезпечує транспорт вінбластину та інших протипухлинних препаратів (зокрема, вінкристину) через мембрану клітин як всередину, так і назовні ракових клітин, що призводить до зниження концентрації лікарського препарату всередині клітини та зниження його ефективності.[4] При застосуванні вінбластину спостерігається значна кількість побічних ефектів, найхарактернішми з яких є сенсорні та моторні нейропатії, порушення секреції антидіуретичного гормону та мієлодиспластичний синдром.[3]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Вінбластин швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, після внутрішньовенного введення біодоступність препарату становить 100 %. Вінбластин добре (на 75 %) зв'язується з білками плазми крові, погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр.[2] Препарат проходить через плацентарний бар'єр та проникає в грудне молоко. Метаболізм вінбластину проходить у печінці та є трифазним. Виводиться препарат із організму з калом, незначна частина виводиться із сечею, переважно у вигляді метаболітів. У першій фазі період напіввиведення складає 3,7 хвилини, у другій фазі — складає всередньому 1,64 години, а в третій фазі кінцевий період напіввиведення препарату складає в середньому 24,8 годин, і цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки або нирок.[5][6]

Показання

[ред. | ред. код]

Вінбластин застосовують для лікування лімфогранулематозу і неходжкінських лімфом, недрібноклітинного раку легень, саркоми Капоші, раку молочної залози, раку сечового міхура, меланоми, раку носоглотки, раку яєчника, семіноми, пухлин головного мозку, резистентної до інших препаратів хоріонепітеліоми, грибовидному мікозі, хворобі Леттерера-Сіве; а також при аутоімунній гемолітичній анемії та хворобі Верльгофа.[2][5][6]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні вінбластину побічні ефекти спостерігаються часто, найхактернішими з них є сенсорні та моторні нейропатії та мієлодиспластичний синдром.[3] Іншими побічних ефектів препарату є[2][5]:

Протипокази

[ред. | ред. код]

Вінбластин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при лейкопенії, вагітності та годуванні грудьми. Бактеріальні і вірусні інфекції.[2][5]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Вінбластин випускається у вигляді розчину для ін'єкцій по 1 мг/мл у флаконах по 5 і 10 мл, ліофілізату для внутрішньовенних ін'єкцій по 5 і 10 мг у флаконі.[6][9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Катарантус. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2017.// ФЕ
  2. а б в г д Вінбластин-Хемотека (Vinblastin-Chemoteka)
  3. а б в г Алкалоиды барвинка. Винкристин, винбластин, виндезин и винорельбин Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  4. а б Эффективность антиракового препарата увеличили в 200 раз Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  5. а б в г д е VINBLASTINE (ВИНБЛАСТИН) Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 13 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  6. а б в г д е Vinblastine Sulfate [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. R.C. Noble, C.T. Beer, and J.H. Cutts (5 December 1958) «Role of chance observations in chemotherapy: Vinca roseaAnnals of the New York Academy of Sciences, 76 (3): 882—894. (англ.)
  8. Ліки і вагітність. Вінбластин. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  9. VINBLASTINE (ВИНБЛАСТИН). Однокомпонентные препараты Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 14 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]