Перейти до вмісту

Віолетта Турстан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віолетта Турстан
англ. Violetta Thurstan
Ім'я при народженніангл. Anna Violet Thurstan[1]
Народилася4 лютого 1879(1879-02-04)[1]
Ore[d], Гастінгс, Східний Сассекс[d], Східний Сассекс, Велика Британія[1]
Померла13 квітня 1978(1978-04-13)[1] (99 років)
The Old Mill Housed, Penryn[d], Корнволл[d], Корнволл[d], Південно-Західна Англія, Англія, Велика Британія[1]
ПідданствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьяхтсменка, медична сестра, ткаля, письменниця
Alma materLadies' Colleged[2], The Royal London Hospitald[1], Університет Сент-Ендрюса[2][1] і Nääs Castled[1]
ВчителіEva Luckesd[1]
Знання мованглійська[3] і арабська
УчасникДруга світова війна[1], Перша світова війна[4][1] і громадянська війна в Іспанії[1]
ЧленствоЧервоний Хрест Великої Британіїd[1]
Брати, сестриEdward William Paget Thurstand[1]
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Турстан.

Віолетта Турстан (англ. Violetta Thurstan; 4 лютого 1879, Гастінгс — 13 квітня 1978, Пенрін[en]) — англійська медсестра, учасниця багатьох воєн і збройних конфліктів, письменниця.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Віолетта Турстан народилася 1879 року в родині лікаря. У дитинстві її сім'я багато разів переїжджала з місця на місце. Виховувалась у німецькій католицькій школі та Дамському коледжі (Гернсі, Нормандські острови). Пройшла професійну підготовку невідкладної медичної допомоги у Королівській лондонській лікарні. З 1905 по 1914 рік працювала в Брістольському королівському лазареті. Самостійно вивчала іноземні мови, досліджувала історію та географію. Добре володіла чотирма мовами, могла розмовляти ще на чотирьох, включаючи арабську мову. Склала іспити в Сент-Ендрюському університеті.

З 1913 року співробітниця Британського Червоного Хреста. Учасниця першої світової війни із серпня 1914 року. Керувала групою медсестер у шпиталі в Шарлеруа у Бельгії. Незабаром була взята в полон німцями. Німецька армія, окупувавши місто, наказала всім британським медсестрам виїхати і відправила її до Копенгагена під озброєним конвоєм.

Звідти Віолетта Турстан вирушила через Швецію і Фінляндію до Російської імперії, де приєдналася до літнього наступу в складі пересувної медичної частини («Всеросійський земський союз допомоги хворим і пораненим воїнам, що перебуває під заступництвом Її Імператорської Величності Великої Княгині Єлизавети Федорівни» на чолі з князем Петром Волконським). У госпіталі вона займалася пораненими в Лодзі після бомбардування міста, потім — у Варшаві та околицях. Сама була поранена уламками, захворіла на плеврит.

Під час одужання в Англії Турстан читала лекції в різних містах про свої враження на полях битв. Зайнялася літературною творчістю. Наприкінці 1915 року повернулася до Російської імперії, і зайнялася підтримкою біженців у районах Східного фронту. Наприкінці 1916 року призначена керівником лікарні в Де-Панні, неподалік бельгійської лінії фронту. Наприкінці війни на такій же посаді — шпиталем у Македонії на Салоніцькому фронті. Після знову захворіла. Пізніше до вересня 1919 року перебувала на адміністративній посаді в Жіночих королівських військово-повітряних силах Великої Британії.

У 1923 році Віолетта Турстан була призначена директором бедуїнського промислу в таборах біженців у Лівійській пустелі. Працювала комендантом арабських таборів біженців у Єгипті. Газети стверджували, що вона перша європейська жінка, яка провела ніч на березі Червоного моря. У тій самій газеті говорилося, що жодна європейська жінка ще ніколи не була так далеко в пустелі.

З 1937 року брала участь у Громадянській війні в Іспанії, окрім медичної допомоги, сприяла у звільненні полонених у місті Альмерія.

Під час Другої світової війни служила у Жіночій допоміжній службі ВМС Великої Британії. Її мовні навички були використані військово-морською розвідкою, вона висаджувалась на іноземні кораблі у пошуках контрабанди. 1945 року брала участь у повоєнній католицькій програмі допомоги. Працювала з переміщеними особами та військовополоненими в Італії, Єгипті та Австрії, допомагала евакуювати та розселяти дітей. Потім виконала аналогічну роботу у складі Союзної комісії в Австрії в 1946—1948 роках. Була відзначена Папою Пієм XII.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Field Hospital and Flying Column,
  • The People who Run: the Tragedy of the Refugees in Russia,
  • A text book of war nursing (1917),
  • The Hounds of War Unleashed,
  • Stormy Petrel, (1964)
  • The Foolish Virgin, (1966)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  2. ↑ а б Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. ↑ Lives of the First World War

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віолетта_Турстан&oldid=43957368