Віорел Йордекеску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віорел Йордаческу
2006 рік
2006 рік
2006 рік
Країна Молдова Молдова
Народження 20 квітня 1977(1977-04-20) (47 років)
Кишинів
Титул Гросмейстер (1999)
Рейтинг ФІДЕ 2591 (жовтень 2017 року)
Піковий
рейтинг
2651 (січень 2012 року)

Віорел Йордаческу (20 квітня 1977, Кишинів) – Молдовський шахіст, гросмейстер від 1999 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

Вперше на міжнародній арені почав грати 1992 року, захищаючи прапор своєї країни na чемпіонаті Європи i світу серед юнаків до 16 років. Невдовзі потрапив до чільної когорти молдовських шахістів. Між 1994 і 2006 виступав за збірну країни, зокрема на семи шахових олімпіадах[1]. Також багато разів грав за збірну Молдови на чемпіонатах Європи і світу серед юніорів у різних вікових категоріях (зокрема чотири рази на ЧС до 20 років). Двічі виступив на чемпіонатах світу ФІДЕ, які проходили за олімпійською системою, в обох випадках пройшов до 2-го раунду: у 2000 року здолав Мікеле Годену, але потім програв Сергієві Мовсесяну[2], a у 2004 році переміг Івана Моровіча, але в другому колі поступився Сергієві Рублевському[3]. 2003 року посів 6-те місце на чемпіонаті Європи, який відбувся в Стамбулі[4].

Досягнув низки успіхів на індивідуальних турнірах, зокрема:

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 2012 року, досягнувши 2651 пунктів, посідав тоді 2-ге місце (позаду Віорела Бологана) серед молдовських шахістів[5].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. OlimpBase. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
  2. 2000 ФІДЕ Knockout Matches. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 2 жовтня 2017.
  3. 2004 ФІДЕ Knockout Matches. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 2 жовтня 2017.
  4. 4th European Individual Chess Championship 2003. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
  5. Top lists records: Iordachescu, Viorel. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
  6. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]