Віскача південна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віскача південна
Віскача південна (Lagidium viscacia)
Віскача південна (Lagidium viscacia)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Hystricognathi
Родина: Шиншилові (Chinchillidae)
Рід: Гірські віскачі (Lagidium)
Вид: Віскача південна
Lagidium viscacia
Molina, 1782

Посилання
Вікісховище: Lagidium viscacia
EOL: 326928
ITIS: 584706
МСОП: 11148
NCBI: 84623
Fossilworks: 231495

Віскача південна (Lagidium viscacia) — гризун роду Гірські віскачі.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид має відносно широкий ареал; полюбляє скелясті місцевості, де він колонізує ущелини. Трапляється в південному Перу, південній та західній Болівії, на півночі Чилі та на заході Аргентини. Висотний ареал над рівнем моря: 2.500 м. — 5100 м.

Зовнішність

[ред. | ред. код]

Як і всі члени цієї родини, віскачі мають товсте, м'яке хутро, за винятком хвостів, де шерсть груба. Вони блідо-жовті або сірі зверху, кінчик хвоста чорний; колір хутра варіює зі зміною сезону і з віком. Вуха довгі, вкриті хутром. Усі ступні чотирипалі. Маса 3 кг.

Звички

[ред. | ред. код]

Їхня дієта переважно складається з трав, мохів і лишайників. Пік активності — проти сходу й заходу сонця. Полюбляють день проводити на виступах скель, купаючись у сонячному теплі. Парування відбувається в період з жовтня по грудень. Після вагітності, 120—140 днів, самиця народжує одного малюка. Дитинча народжується добре опушене з відкритими очима і здатне вживати тверду їжу в перший же день свого життя. Матір доглядає дитинча близько 8 тижнів.

Джерела

[ред. | ред. код]