Вітаутас Богушіс
Вітаутас Богушіс | |
---|---|
Народився | 2 січня 1959 (66 років) Puvočiaid, Варенський район, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1] |
Країна | Литва |
Діяльність | політик, дисидент |
Знання мов | литовська |
Членство | Литовська Гельсінська група |
Посада | депутат Сейму Литвиd |
Партія | Союз лібералів і центру , Lithuanian Christian Democratic Partyd і Lithuanian Union of Political Prisoners and Deporteesd |
Нагороди | |
Вітаутас Богушіс (лит. Vytautas Bogušis; нар. 2 січня 1959 року) — литовський політик, дисидент, член Сейму Литви.
Народився 2 січня 1959 року в селі Пувочяй Варенського району[2].
Був активним учасником християнського та антирадянського рухів опору, в результаті чого його виключили із середньої школи в 1976 році[3]. З 1980 року належить до Литовської Гельсінської групи[2]. Брав участь у виданні підпільних газет та підвищенні обізнаності про порушення прав людини радянською владою. Богушіс був одним із організаторів популярних антирадянських мітингів у 1987 та 1988 роках[3].
У 1989 році він був одним з підписантів документа про створення Литовської християнсько-демократичної партії (ЛКДП) і став її активним членом. У 1990 році був обраний до муніципальної ради Вільнюса[4].
На виборах у 1992 році Богушіс був обраний членом Сейму шостого скликання через спільний виборчий список ЛКДП, Литовського союзу політичних в'язнів та депортованих та Литовської демократичної партії. У 1996 році — переобраний у парламент через виборчий список ЛКДП, був головою міжпарламентської групи зв'язків Литва-Україна.
У 2000 році Богушіс покинув ЛКДП, заснувавши Сучасний християнсько-демократичний союз. Партія об'єдналася з Ліберальним союзом Литви та Литовським союзом центрів, щоб утворити Союз лібералів і центру (LiCS) у 2003 році[5]. Богушіс працював заступником голови партії. Між 2003 і 2004 роками працював у муніципальній раді Вільнюса.
Богушіс був знову обраний до Сейму на виборах 2004 року за виборчим списком LiCS. Був переобраний у Сейм десятого скликання у 2008 році, коли LiCS став частиною коаліційного уряду. Богуші залишив Союз лібералів і центру у 2013 році[5].
Богушіс також брав участь у виборчих кампаніях Стасіса Лозорайтіса (у 1993 році) та Вальдаса Адамкуса (у 1997 році)[4].
- орден «За заслуги» II ступеня (Україна, 5 листопада 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-литовського співробітництва[6];
- офіцер ордена Хреста Погоні (1998)[2];
- медаль Незалежності Литви (2000)[4].
- ↑ Литовська Вікіпедія — 2003.
- ↑ а б в Vytautas Bogušis. www.vle.lt (лит.). Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ а б Литва отметила 25-летие первого массового антисоветского протеста. Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ а б в Vytautas BOGUŠIS. www3.lrs.lt. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ а б Liberalų ir centro sąjungą paliko vienas steigėjų V. Bogušis. www.lrytas.lt. Процитовано 16 лютого 2021.
- ↑ Про нагородження відзнаками Президента України № 1214/98 від 05.11.1998. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.