Вітаутас Чеканаускас

Вітаутас Чеканаускас
Народження	13 травня 1930(1930-05-13)  Шяуляй, Литва
Смерть	6 липня 2010(2010-07-06) (80 років)  Вільнюс, Литва
Поховання	Цвинтар Антакалніса
Країна (підданство)	СРСР  Литва
Навчання	Вільнюська художня академія і Šiauliai Gymnasiumd
Діяльність	архітектор
Вчене звання	почесний зарубіжний член РАМd
Нагороди
Вітаутас Чеканаускас у Вікісховищі

Вітаутас Чеканаускас (Вітаутас Альгірдо Чеканауськас; лит. Vytautas Edmundas Čekanauskas; 13 травня 1930, Шяуляй — 7 липня 2010, Вільнюс) — литовський архітектор, народний архітектор СРСР (1975), лауреат Ленінської премії (1974).

Біографія

Навчався в гімназії імені Юлюса Яноніса (м. Шяуляй, 1942-1949), потім, у 1949—1955 роках — на відділенні архітектури Художнього інституту Литовської РСР (нині Вільнюська художня академія).

У 1955-1992 роках працював в Інституті проектування міського будівництва на посадах архітектора, керівника групи, головного архітектора проектів. Починаючи з 1974 року, викладач кафедри архітектури Вільнюської художньої академії), доцент (1974), професор (1993), член сенату Вільнюської художньої академії.

Помер у Вільнюсі 6 липня 2010 року. Похований на цвинтарі Антакалніо.

Нагороди та звання

Член Спілки архітекторів Литви, академік Міжнародної академії архітектури (IAA), народний архітектор СРСР (1975); лауреат Ленінської премії, Державної премії Литви (1971). Нагороджений орденом Великого князя Литовського Гедиміна (2000), орденом Лицаря архітектури Союзу архітекторів Литви (2000) і Знаком пошани Союзу архітекторів Литви (2005).

Найвагоміші проекти

Пам'ятник Адаму Міцкевичу (на фоні костелу святої Анни і бернардинського монастиря)

• Житловий квартал Спілки композиторів Литви (1966, Вільнюс)
• Будівля Спілки композиторів Литви (1966, Вільнюс)
• Палац художніх виставок (1967, Вільнюс, вул. Музеяус), нині Центр сучасного мистецтва (вул. Вокечю)
• Житловий район Лаздинай (1974, Вільнюс; спільно з Вітаутасом Бредікісом; Ленінська премія, яку, крім авторів проекту, отримали також архітектори В. К. Бальчюнас, Г. Валюшкіс, будівельники А. Клейнотас, В. Шилейко)
• Інститут економіки сільського господарства (1978, Вільнюс)
• Будинок Уряду Литви (1982, Вільнюс, проспект Гедиміна, 11)
• Пам'ятник і сквер Адама Міцкевича (1983, Вільнюс; скульптор Гедемінас Йокубоніс)
• Адміністративно-комерційний комплекс (1999, Жверинас, Вільнюс)
• Реконструкція залізничного вокзалу (1998-1999, Вільнюс)
• Костел Святого Іоанна Боско (1993-2003, Вільнюс)

Література

• Будрейка Э. С. Витаутас Чеканаускас. — Л. : Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1990. — 160 с. — (Народные архитекторы СССР) — ISBN 5-274-00630-2.

Посилання

• Marija Drėmaitė. [Архівовано 9 грудня 2007 у Wayback Machine.] Vytautas Edmundas Čekanauskas — romantiškos sielos modernistas [Архівовано 9 грудня 2007 у Wayback Machine.] (лит.)
• Vytautas Edmundas Čekanauskas. Virtual Museum of Architecture (англ.). Architecture Center. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 12 січня 2015.
• Algimantas Mačiulis (6 серпня 2003). Vytautas Edmundas Čekanauskas. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Процитовано 18 березня 2019.