Перейти до вмісту

В-7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В-7
Призначення легкий вертоліт
Походження  СРСР
Розробник ОКБ ім. М.Л. Міля
Перший політ 1962
Статус Проєкт закрито
Кількість 4

В-7 — дослідний прототип вертольота з реактивним приводом несучого гвинта розробки ОКБ Миля. Проєкт отримав підтримку ГВФ і військових, у військовому варіанті передбачалося його оснащення навісною системою озброєння.

Конструкція вертольота складалася з суцільнометалевого краплеподібного фюзеляжу напівмонококової клепаной конструкції. У верхній частині силових шпангоутів монтувалася на болтах лита плита. До фланця плити кріпився редуктор, що складався з валу несучого гвинта (на його осі змонтували втулку несучого гвинта з лопатями і автомат перекосу) і приводів агрегатів. До переднього торця плити приєднувався кронштейн з гойдалками управління і гідропідсилювачами. З боків фюзеляжу знаходилося троє дверей.

У кабіні крім пілота могли розміститися три пасажири або одні ноші з хворим і супроводжуючий його лікар. Під підлогою знаходився паливний бак. Помпа подавала пальне в паливний регулятор, потім в колектор вала несучого гвинта і звідти відцентрова сила гнала гас до ТРД на кінцях дволопатевого несучого гвинта.

Лопаті прямокутної форми мали сталевий лонжерон з дерев'яним каркасом і фанерною обшивкою. Вони кріпилися до втулки за допомогою осьових і загального горизонтального шарнірів. У носку лопатей були прокладені дві трубки паливного живлення. Електропроводка проходила всередині лонжерона. Вгорі на кінці вала несучого гвинта монтувався струмоприймач приладів силової установки.

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1
  • Пасажиромісткість: 3
  • Довжина: 6,23 м
  • Висота: 2,91 м
  • Діаметр несучого гвинта:


Льотні характеристики



Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]