ГАЕС Янгху
ГАЕС Янгху | |
---|---|
29°15′50″ пн. ш. 90°36′23″ сх. д. / 29.263888888889° пн. ш. 90.606388888889° сх. д. | |
Країна | КНР |
Стан | діюча |
Річка | Ямжжо-Юмцо |
Початок будівництва | 1985 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1997 – 1998 (перша черга) |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 112,5 МВт |
Тип ГЕС | гідроакумулювальна |
Розрахований напір | 841 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | оборотні (перша черга), Пелтон (друга черга) |
Кількість та марка турбін | 4 Voith (перша черга), 1 (друга черга) |
Витрата через турбіни | 15,8/4х2 (генераторний/насосний режим) м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Elin (перша черга), 1 (друга черга) |
Потужність гідроагрегатів | 4х22,5(перша черга), 1х22,5 (друга черга) МВт |
Основні споруди | |
ЛЕП | 110 |
Мапа | |
ГАЕС Янгху (羊湖抽水蓄能电站) — гідроакумулювальна електростанція на заході Китаю у провінції Тибет.
Для створення гідроакумулювальної схеми використали перепад висот між річкою Ярлунг-Зангбо (верхня течія Брахмапутри), та розташованим на її правобережжі безстічним озером Ямжжо-Юмцо. Останнє має об’єм у 15 млрд м3, з яких 1,9 млрд м3 можуть використовуватись для забезпечення роботи станці (коливання рівня поверхні між позначками 4437 та 4450,5 метра НРМ).
Від озера у напрямку долини Ярлунг-Зангбо прокладено дериваційний тунель довжиною 5,9 км з діаметром 2,5 метра, який переходить у напірний водовід довжиною 3,1 км з діаметром від 2,5 до 2,1 метра. В системі також працює вирівнювальний резервуар, котрий складається із камери висотою 18 метрів з діаметром 11 метрів та з’єднувальної шахти висотою 54 метри з діаметром 2,5 метра.
У 1997-1998 роках на станції запустили чотири оборотні турбіни потужністю по 22,5 МВт, які в літній період провадять закачування води до озера. Взимку накопичений ресурс споживають для виробництва електроенергії, при цьому його також використовує введена в експлуатацію у першій половині 2000-х одна турбіна типу Пелтон потужністю 22,5 МВт. В своїй роботі станція використовує напір у 841 метр.
Зв’язок із енергосистемою відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.
Під час будівництва здійснили виїмку 0,7 млн м3 породи (в тому числі 0,1 млн м3 у підземних спорудах) та використали 140 тис м3 бетону.[1][2][3]
- ↑ 国家能源局大坝安全监察中心. www.dam.com.cn. Процитовано 6 вересня 2019.
- ↑ 羊湖抽水蓄能电站.
- ↑ 西藏羊卓雍湖抽水蓄能电站三机式机组在安装中的轴线控制_CNKI学问. xuewen.cnki.net. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |