ГЕС-ГАЕС Фойерс
| ГЕС-ГАЕС Фойерс | |
|---|---|
.jpg) | |
| 57°15′43″ пн. ш. 4°29′00″ зх. д. / 57.26211111113877195° пн. ш. 4.4835277778055777631° зх. д.Координати: 57°15′43″ пн. ш. 4°29′00″ зх. д. / 57.26211111113877195° пн. ш. 4.4835277778055777631° зх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Адмінодиниця | Гайленд |
| Стан | діюча |
| Річка | Gourag, Fechlin |
| Початок будівництва | 1969 |
| В експлуатації з | 31 грудня 1973[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1975 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 300 МВт |
| Тип ГЕС | гідроакумулювальна |
| Розрахований напір | 179 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс, оборотні |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 200 (турбінний режим) / 163 (насосний режим) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х150 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна/мурована/земляна |
| Власник | Scottish and Southern Electricity |
  ГЕС-ГАЕС Фойерс | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС-ГАЕС Фойерс (англ. Foyers hydro-electric power scheme) — гідроелектростанція в центральній частині Шотландії, на східному узбережжі озера Лох-Несс, уздовж якого тягнеться північний схил Грампіанських гір.
Верхній резервуар станції озеро Loch Mhor створили в долині річки Gourag (правий виток короткої річки Foyers, яка впадає в центральну частину Лох-Несс) ще в кінці 19-го століття. У 1896 році компанія British Aluminium, виробництво якої потребувало великої кількості електроенергії, спорудила ГЕС Foyers Fall, обладнану турбіною потужністю 3,75 МВт. Річку Gourag перекрили бетонною гравітаційною спорудою з додаванням мурованих та земляних елементів, що дозволило підняти рівень води на 6 метрів. В результаті відбулось об'єднання двох природних озер (Loch Garth та Loch Farraline) у нове водосховище Loch Mhor довжиною понад 7 км.[2][3][4]
В середині 1960-х років цю гідроенергетичну схему викупила компанія Scotland Hydro Electric Board (згодом стала Scottish and Southern Electricity), яка вирішила використати її елементи для спорудження потужної гідроакумулювальної станції. Втім, стару ГЕС не закрили, а модернізували, обладнавши у 1968 році турбіною потужністю 5 МВт.[5]
До Loch Mhor організували подачу додаткового ресурсу з річки Fechlin (лівий виток згаданої вище Foyers), спорудивши на ній невеличку греблю, яка відводить воду до дериваційного тунелю.[6] Греблю, яка ще в 19-му столітті утворила Loch Mhor, не стали міняти (хоча в 2008 році її підсилили та наростили висоту).[7]
Нижнім резервуаром стало озеро Лох-Несс, на березі якого в шахтах глибиною 50 метрів встановили дві оборотні турбіни типу Френсіс потужністю по 150 МВт, які працюють при напорі у 179 метрів. Для забезпечення роботи цих гідроагрегатів між верхнім і нижнім резервуарами, що знаходяться на відстані понад 3 км, проклали новий тунель та напірну шахту.
Перетворення малої ГЕС у потужну гідроакумулювальну станцію розпочали в 1969 році та завершили у 1975-му. Станція може вийти на режим за 30 секунд, відіграючи важливу роль у збалансуванні енергосистеми. Управління нею здійснюється дистанційно з Перта, де розташований диспетчерський центр SSE.[8][9]
- ↑ Renewable Energy Planning Database
- ↑ Conference, British Dam Society (2000). Dams 2000: Proceedings of the Biennial Conference of the BDS Held at the University of Bath on 14-17 June 2000 (англ.). Thomas Telford. ISBN 9780727728708. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Loch M hor (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2017.
- ↑ Aluminium in the Highlands. www.aluminiumville.co.uk. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Foyers Fall Power Station: British Hydropower Association. www.british-hydro.org (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Wade Bridge at Whitebridge | The South Loch Ness Heritage Group. southlochnessheritage.co.uk (амер.). Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Loch Mhor, Dam | Canmore. canmore.org.uk (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Foyers. sse.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Foyers Pumped Storage Power Station Scotland UK - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 5 серпня 2017.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |