ГЕС Årøy
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| ГЕС Орей | |
|---|---|
 | |
| 61°16′ пн. ш. 7°09′ сх. д. / 61.267° пн. ш. 7.150° сх. д.Координати: 61°16′ пн. ш. 7°09′ сх. д. / 61.267° пн. ш. 7.150° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Согндал[d][1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Årøyelvi |
| В експлуатації з | 1983[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1983 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 90 МВт |
| Середнє річне виробництво | 350 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 147 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 70 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 1х70 + 1х20 МВт |
| Власник | Sognekraft AS |
| Оператор | Sognekraft Produksjon ASd[1] |
  ГЕС Årøy | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Орей (Årøy) – гідроелектростанція на півдні Норвегії за 140 км на північний схід від Бергену. Використовує ресурс із річки Årøyelvi, яка впадає до Barsnesfjorden, північного завершення Sogndalsfjorden (одна із заток на північному узбережжі найбільшого в країні Согне-фіорду).
Послідовно розташовані на Årøyelvi озера Veitastrondavatnet та Hafslovatnet перетворили на водосховища з корисним об’ємом 45 млн м³ та 8 млн м³ відповідно. Для Veitastrondavatnet, котре має площу поверхні 17,5 км², це досягається шляхом коливання рівня між позначками 168 та 170,5 метра НРМ, тоді як Hafslovatnet має площу поверхні 6,4 км² та коливання рівня між позначками 167,2 та 168,5 м н. р. м.[2][3]
Ресурс із нижнього водосховища подається через прокладений у правобережному масиві Årøyelvi дериваційний тунель довжиною дещо менше за 2 км. Він живить дві турбіни типу Френсіс, одна з яких має потужність 70 МВт, а інша 20 МВт. Вони використовують напір у 147 м та забезпечують виробництво 350 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по короткому відвідному тунелю та ще коротшому каналу транспортується до протікаючої за кілька сотень метрів Årøyelvi.[4][5]
- ↑ а б в NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ Sluttrapport 2010-2014 F (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2019.
- ↑ Fiskebiologiske undersøkelser i Årøyelva Årsrapport for 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2019.
- ↑ Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Процитовано 26 липня 2019.[недоступне посилання]
- ↑ Anders Korvald og I Torodd Jensen (red.) OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |