ГЕС Імст
ГЕС Імст | |
---|---|
Гребля Рунсерау, що спрямовує ресурс до дериваційного тунелю | |
47°12′41″ пн. ш. 10°43′13″ сх. д. / 47.2115° пн. ш. 10.720305555556° сх. д. | |
Країна | Австрія |
Адмінодиниця | Імстерберг |
Стан | діюча |
Річка | Інн |
Каскад | Іннський |
Початок будівництва | 1953 |
В експлуатації з | 1956 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 89 МВт |
Середнє річне виробництво | 550 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 143,5 м |
Характеристики обладнання | |
Витрата через турбіни | 85 м³/с |
Основні споруди | |
Висота греблі | 16 м |
Довжина греблі | 60 м |
Власник | TIWAG |
Оператор | TIWAGd |
Сайт | tiwag.at/ueber-die-tiwag/kraftwerke/bestehende-kraftwerke/kraftwerkspark/ |
Мапа | |
ГЕС Імст — одна з електростанцій в австрійській провінції Тіроль на річці Інн (права притока Дунаю). Найвища серед Іннського каскаду на території Австрії.
ГЕС, споруджена в період між 1953 та 1956 роками, працює за дериваційною схемою. За 4 км нижче за течією від містечка Прутц на річку перекриває невелика гребля Рунсерау висотою 16 метрів та довжиною 60 метрів[1], що дає змогу спрямовувати воду до підвідного тунелю довжиною 12,3 км. Останній споруджений у гірському масиві, який Інн огинає по дузі із заходу, та виходить до машинного залу в долині тієї ж річки, але на значно нижчому рівні біля селища Імст. Така схема забезпечує напір у 143,5 метра.
При потужності у 89 МВт станція має середньорічне виробництво на рівні 550 млн кВт·год електроенергії[2].
- ↑ Runserau Dam (Landeck, 1956) | Structurae. Structurae (англ.). Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Kraftwerkspark - TIWAG. www.tiwag.at (de-DE) . 20 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 18 червня 2017.