ГЕС Абітібі-Каньйон
| ГЕС Абітібі-Каньйон | |
|---|---|
 | |
| 49°52′40″ пн. ш. 81°34′14″ зх. д. / 49.87780000002777570° пн. ш. 81.5708000000277877° зх. д.Координати: 49°52′40″ пн. ш. 81°34′14″ зх. д. / 49.87780000002777570° пн. ш. 81.5708000000277877° зх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Канада |
| Адмінодиниця | Онтаріо |
| Стан | діюча |
| Річка | Абітібі, деривація з Літтл-Абітібі |
| Каскад | каскад на Абітібі |
| Початок будівництва | 1930 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1933–1959 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 349 МВт |
| Тип ГЕС | з відвідною деривацією |
| Розрахований напір | 73 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 5 Allis-Chalmers Canada |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 5 Canadian General Electric |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна |
| Висота греблі | 45 м |
| Довжина греблі | 300 м |
| Власник | Ontario Power Generation |
  ГЕС Абітібі-Каньйон | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Абітібі-Каньйон — гідроелектростанція у канадській провінції Онтаріо. Знаходячись між ГЕС Island Falls (40 МВт, вище по течії) та ГЕС Otter Rapids, входить до складу каскаду на річці Абітібі, правій притоці річки Мус (має устя на південному узбережжі затоки Джеймс — південно-східної частини Гудзонової затоки).
В межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 45 метрів та довжиною 300 метрів, котра потребувала 400 тис. м3 матеріалу (ще 200 тис. м3 бетону пішло на інші споруди). Гребля утримує витягнуте по долині Абітібі на чотири десятки кілометрів водосховище з корисним об'ємом 73,2 млн м3.
Машинний зал облаштували у пригреблевому варіанті, а для збільшення напору до 73 метрів паралельно порожистій ділянці Абітібі проклали заглиблений відвідний канал довжиною біля 1 км. В 1933—1936 роках станцію обладнали чотирма гідроагрегатами з турбінами типу Френсіс потужністю по 50 МВт, крім того, ще один перебував у резерві. З урахуванням необхідності стрімкого нарощування виробництва електроенергії під час Другої світової війни резервний агрегат зняли та перемістили на споруджену в районі Ніагарського водоспаду ГЕС DeCew II. Втім, у 1959-му станцію Абітібі-Каньйон знов доповнили п'ятою турбіною. В подальшому гідроагрегати ГЕС пройшли модернізацію, так що наразі її загальна потужність рахується як 349 МВт.[1][2][3][4][5]
- ↑ Ontario Marches North – by Douglas Lapham (Maclean’s May 1, 1931). Republic of Mining (амер.). 17 липня 2011. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ Ontario Power Generation | Abitibi Canyon GS celebrates 85 years of clean energy. www.opg.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ Abitibi Canyon Hydroelectric Generating Station Canada - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ Ontario Power Generation | Abitibi Canyon Generating Station. www.opg.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ Ontario Power Generation | DeCew II Generating Station. www.opg.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.