ГЕС Акімото
ГЕС Акімото | |
---|---|
Озеро Акімото. Ліворуч видно природну загату та збудовану на ній греблю | |
37°36′29″ пн. ш. 140°07′56″ сх. д. / 37.608222° пн. ш. 140.132222° сх. д.Координати: 37°36′29″ пн. ш. 140°07′56″ сх. д. / 37.608222° пн. ш. 140.132222° сх. д. | |
Країна | Японія |
Стан | діюча |
Річка | Нагасегава |
Каскад | каскад у сточищі Нагасегави |
В експлуатації з | лютий 1940[1] |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1940 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 107,5 МВт |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 162 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 |
Витрата через турбіни | 77 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна + бетонна |
Власник | Tokyo Electric Power |
Оператор | TEPCO Renewable Powerd |
Мапа | |
ГЕС Акімото (秋元発電所) — гідроелектростанція в Японії на острові Хонсю. Знаходячись між ГЕС Оногава (34,2 МВт, вище по течії) та ГЕС Нуманокура (18,9 МВт), входить до складу каскаду у сточищі річки Нагасегава, яка впадає до озера Інавасіро (через Ніппаші дренується праворуч до річки Агано, котра має устя на узбережжі Японського моря на північній околиці міста Ніїґата).
У 1888 року внаслідок виверження вулкану, що супроводжувалось землетрусом, зсуви перекрили витоки Нагасегави річки Окура та Накацу. В результаті виникла природна гребля, яка утворила доволі велике озеро Акімото. У 1940-му її підсилили земляною спорудою та перетворили озеро на водосховище, з якого під лівобережним масивом Нагасегави прямує дериваційний тунель довжиною 4,6 км з діаметром 5,4 метра. На завершальному етапі прокладено два напірні водоводи довжиною по 0,32 км зі спадаючим діаметром від 3,5 до 1,7 метра. Крім того, в системі працює вирівнювальний резервуар висотою 31 метр з діаметром до 18 метрів.
Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Френсіс загальною потужністю 119,8 МВт (номінальна потужність станції рахується як 107,5 МВт), які використовують напір у 162 метри.
Відпрацьована вода по відвідному тунелю транспортується до Нагасегави, з якої одразу спрямовується у підвідну трасу наступної станції каскаду.[2]
Після повені в кінці 1980-х земляну греблю озера Акімото доповнили бетонною спорудою з п'ятьма водоскидними шлюзами, котра дозволила оптимізувати режими скиду та зменшити ризик затоплення долини Нагасегави.
- ↑ https://www.tepco.co.jp/en/corpinfo/illustrated/electricity-supply/hydroelecric-e.html
- ↑ 水力発電所ギャラリー 東京電力ホールディングス秋元発電所 - 水力ドットコム. www.suiryoku.com. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |