ГЕС Артвін
| ГЕС Артвін | |
|---|---|
| 40°55′57″ пн. ш. 41°46′09″ сх. д. / 40.9324° пн. ш. 41.76922° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина |
| Стан | діюча |
| Річка | Чорох |
| Каскад | каскад на Чоросі |
| Початок будівництва | 2010 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2015—2016 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 340 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1026 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 116 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2 × 166 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна аркова |
| Висота греблі | 135/180 (від тальвегу/фундаменту) м |
| Довжина греблі | 278 м |
| Власник | Doğuş Enerji |
  ГЕС Артвін | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Артвін у Вікісховищі | |
ГЕС Артвін — гідроелектростанція на північному сході Туреччини. Знаходячись між ГЕС Юсуфейлі (вище за течією) та ГЕС Дерінер, входить до складу каскаду на річці Чорох, яка впадає до Чорного моря біля грузинського міста Батумі.
У межах проєкту річку перекрили бетонною арковою греблею заввишки 180 метрів (від фундаменту, висота від дна річки — 135 метрів) та завдовжки 278 метрів, яка потребувала 0,95 млн м3 матеріалу. Вона утримує водосховище з площею поверхні 4 км2 та об'ємом 167 млн м3, в якому припустиме коливання рівня в операційному режимі між позначками 499 та 512 метрів НРМ.
Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 166 МВт, які при напорі у 116 метрів повинні забезпечувати виробництво 1026 млн кВт·год електроенергії на рік[1][2][3][4].
- ↑ Prof. Dr. Veysel EROĞLU HİDROELEKTRİK ENERJİ VE ÇORUH HAVZASI (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2019.
- ↑ Artvin Barajı ve HES. Enerji Atlası (tr-TR) . Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
- ↑ ÇORUH HAVZASI PROJELERİ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017.
- ↑ ARTVİN BARAJI VE HES PROJESİ’NDE SU TUTULMAYA BAŞLANDI. MİLLİYET HABER - TÜRKİYE'NİN HABER SİTESİ. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.