ГЕС Браунлі
ГЕС Браунлі | |
---|---|
44°50′10″ пн. ш. 116°54′00″ зх. д. / 44.8361° пн. ш. 116.9° зх. д. | |
Країна | США |
Адмінодиниця | Бейкер[1] Вашингтон[1] |
Стан | діюча |
Річка | Снейк |
Каскад | каскад на Снейк |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1958—1959 (перша черга), 1980 (друга черга) |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 654,1 МВт |
Тип ГЕС | пригреблева |
Розрахований напір | 83 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 4 (перша черга), 1 (друга черга) |
Кількість та марка гідрогенераторів | 4 (перша черга), 1 (друга черга) |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-накидна із глиняним ядром |
Висота греблі | 120 м |
Довжина греблі | 424 м |
ЛЕП | 230 |
Власник | Idaho Power |
Мапа | |
ГЕС Браунлі у Вікісховищі |
ГЕС Браунлі — гідроелектростанція на межі штатів Орегон і Айдахо (Сполучені Штати Америки). Розташована між ГЕС Сван-Фоллс (25 МВт, вище за течією) і ГЕС Оксбоу. Входить до складу каскаду на річці Снейк, лівій притоці Колумбії (має гирло на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).
У межах проекту річку перекрили кам'яно-накидною греблею із глиняним ядром висотою 120 метрів та довжиною 424 метри. Вона утримує витягнуте по долині Снейк на 92 км водосховище з площею поверхні 59 км2 та об'ємом 1,75 млрд м3.
Пригреблевий машинний зал обладнали п'ятьма турбінами типу Френсіс — наприкінці 1950-х запустили чотири потужністю по 90 МВт, а у 1980-му додали ще одну з показником 225 МВт. Наразі загальна потужність станції доведена до 654,1 МВт. Турбіни використовують напір у 83 метри, при цьому відпрацьована гідроагрегатами № 1—4 вода потрапляє до відвідного каналу завдовжки 0,25 км, тоді як від агрегату № 5 прямує окремий канал завдовжки 0,4 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, яка працює під напругою 230 кВ.[2][3]
- ↑ а б Geographic Names Information System
- ↑ Hells Canyon Hydroelectric Project: Environmental Impact Statement (англ.). 2007. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- ↑ Four Mid-Snake River Projects: Environmental Impact Statement (англ.). 2002. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.