ГЕС Вождя Джозефа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Вождя Джозефа
47°59′43″ пн. ш. 119°37′58″ зх. д. / 47.99530000002777541° пн. ш. 119.63300000002777779° зх. д. / 47.99530000002777541; -119.63300000002777779Координати: 47°59′43″ пн. ш. 119°37′58″ зх. д. / 47.99530000002777541° пн. ш. 119.63300000002777779° зх. д. / 47.99530000002777541; -119.63300000002777779
КраїнаСША США
АдмінодиницяДуґлас[1]
Оканоґан[1]
Стандіюча
РічкаКолумбія
Каскадкаскад на Колумбії
Початок будівництва1949
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19581961 (перша черга), 19731979 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність2620  МВт
Середнє річне виробництво9780  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напірвід 45 до 54 (перша черга), від 40 до 60 (друга черга)  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін6 S.Morgan Smith + 10 Newport News Shipbuilding (перша черга), 11 Hitachi (друга черга)
Витрата через турбіни6201  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів16 Westinghouse (перша черга), 11 General Electric (друга черга)
Потужність гідроагрегатів16х88,3 (перша черга), 11х109,3 (друга черга), 2х3 (допоміжні)  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна
Висота греблі72  м
Довжина греблі1817  м
ЛЕП540 + 230
ВласникU.S. Army Corps of Engineers
ГЕС Вождя Джозефа. Карта розташування: США
ГЕС Вождя Джозефа
ГЕС Вождя Джозефа
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Вождя Джозефа у Вікісховищі

ГЕС Вождя Джозефа — гідроелектростанція у штаті Вашингтон (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Гранд-Кулі (вище за течією) та ГЕС Веллз, входить до складу каскаду на річці Колумбія, котра починається у Канаді та має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон.

У межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 72 метри, довжиною 1817 метрів та товщиною від 7 (по гребеню) до 500 (по основі) метрів, яка потребувала 1682 тис. м3 матеріалу. Вона утримує витягнуте по долині Колумбії на 82 км водосховище Руфус-Вудс-Лейк з площею поверхні 34 км2 та об'ємом 639 млн м3, в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 283 та 291 метри НРМ.

Через водоводи діаметром по 7,6 метра ресурс надходить до пригреблевого машинного залу. Тут розміщено 27 турбін типу Френсіс, з яких 16 мають потужність по 88,3 МВт, а ще 11 по 109,3 МВт (крім того, для забезпечення власних потреб станції існують два допоміжні агрегати по 3 МВт). Турбіни введеної в експлуатацію у 1958—1961 роках першої черги працюють при напорі від 45 до 54 метрів, тоді як 11 агрегатів другої черги використовують напір від 40 до 60 метрів. Сукупний річний виробіток станції становить 9,8 млрд кВт-год електроенергії.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 540 та 230 кВ.[2][3][4][5][6][7][8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б National Inventory of Dams — 1975.
  2. Columbia River System Projects. www.crso.info. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
  3. MMD Hours. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 8 травня 2019.
  4. Chief Joseph Dam and Rufus Woods Lake. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 8 травня 2019.[недоступне посилання]
  5. Chief Joseph Dam - Hydroelectric Project Information | Columbia Basin Research. www.cbr.washington.edu. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
  6. Penstocks at Chief Joseph Dam. www.nwd.usace.army.mil (амер.). Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
  7. Grand Coulee to Wells Dam. The Columbia Experience (англ.). 8 липня 2009. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
  8. PLANNING AND DESIGN OF HYDROLECTRIC POWER PLANT STRUCTURES (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2017.