ГЕС Вождя Джозефа
| ГЕС Вождя Джозефа | |
|---|---|
 | |
| 47°59′43″ пн. ш. 119°37′59″ зх. д. / 47.9953° пн. ш. 119.633° зх. д. | |
| Країна |  США |
| Адмінодиниця | Дуґлас[1] Оканоґан[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Колумбія |
| Каскад | каскад на Колумбії |
| Початок будівництва | 1949 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1958—1961 (перша черга), 1973—1979 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 2620 МВт |
| Середнє річне виробництво | 9780 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | від 45 до 54 (перша черга), від 40 до 60 (друга черга) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 6 S.Morgan Smith + 10 Newport News Shipbuilding (перша черга), 11 Hitachi (друга черга) |
| Витрата через турбіни | 6201 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 16 Westinghouse (перша черга), 11 General Electric (друга черга) |
| Потужність гідроагрегатів | 16х88,3 (перша черга), 11х109,3 (друга черга), 2х3 (допоміжні) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна |
| Висота греблі | 72 м |
| Довжина греблі | 1817 м |
| ЛЕП | 540 + 230 |
| Власник | U.S. Army Corps of Engineers |
  ГЕС Вождя Джозефа | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Вождя Джозефа у Вікісховищі | |
ГЕС Вождя Джозефа — гідроелектростанція у штаті Вашингтон (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Гранд-Кулі (вище за течією) та ГЕС Веллз, входить до складу каскаду на річці Колумбія, котра починається у Канаді та має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон.
У межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 72 метри, довжиною 1817 метрів та товщиною від 7 (по гребеню) до 500 (по основі) метрів, яка потребувала 1682 тис. м3 матеріалу. Вона утримує витягнуте по долині Колумбії на 82 км водосховище Руфус-Вудс-Лейк з площею поверхні 34 км2 та об'ємом 639 млн м3, в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 283 та 291 метри НРМ.
Через водоводи діаметром по 7,6 метра ресурс надходить до пригреблевого машинного залу. Тут розміщено 27 турбін типу Френсіс, з яких 16 мають потужність по 88,3 МВт, а ще 11 по 109,3 МВт (крім того, для забезпечення власних потреб станції існують два допоміжні агрегати по 3 МВт). Турбіни введеної в експлуатацію у 1958—1961 роках першої черги працюють при напорі від 45 до 54 метрів, тоді як 11 агрегатів другої черги використовують напір від 40 до 60 метрів. Сукупний річний виробіток станції становить 9,8 млрд кВт-год електроенергії.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 540 та 230 кВ.[2][3][4][5][6][7][8]
- ↑ а б National Inventory of Dams — 1975.
- ↑ Columbia River System Projects. www.crso.info. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ MMD Hours. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ Chief Joseph Dam and Rufus Woods Lake. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 8 травня 2019.[недоступне посилання]
- ↑ Chief Joseph Dam - Hydroelectric Project Information | Columbia Basin Research. www.cbr.washington.edu. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ Penstocks at Chief Joseph Dam. www.nwd.usace.army.mil (амер.). Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ Grand Coulee to Wells Dam. The Columbia Experience (англ.). 8 липня 2009. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ PLANNING AND DESIGN OF HYDROLECTRIC POWER PLANT STRUCTURES (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2017.