Координати: 17°55′50.880000100005″ пд. ш. 25°51′37.080000099995″ сх. д. / 17.93080° пд. ш. 25.86030° сх. д. / -17.93080; 25.86030

ГЕС Вікторія-Фоллс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Вікторія-Фоллс
17°55′50.880000100005″ пд. ш. 25°51′37.080000099995″ сх. д. / 17.93080° пд. ш. 25.86030° сх. д. / -17.93080; 25.86030
КраїнаЗамбія Замбія
АдмінодиницяLivingstone Districtd
Стандіюча
РічкаЗамбезі
Каскадкаскад на Замбезі
Початок будівництва1936
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19381972
Основні характеристики
Установлена потужність108  МВт
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір107  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін14
Кількість та марка гідрогенераторів14
Потужність гідроагрегатів2х1,1 + 2х3 + 10х10  МВт
ВласникZambia Electricity Supply Corporation (ZESCO)
ОператорZESCOd
ГЕС Вікторія-Фоллс. Карта розташування: Замбія
ГЕС Вікторія-Фоллс
ГЕС Вікторія-Фоллс
Мапа
Мапа

ГЕС Вікторія-Фоллс – гідроелектростанція у Замбії на прикордонній із Зімбабве річці Замбезі (басейн Індійського океану). Розташована вище від ГЕС Кариба, становить верхній ступінь в каскаді, при цьому в подальшому нижче від Вікторія-Фоллс планується спорудження ГЕС Batoka Gorge.

Ліцензію на використання гідроенергетичного потенціалу Замбезі в районі всесвітньо відомого водоспаду Вікторія видали компанії Victoria Falls and Transvaal Power ще у 1906 році. Втім, будівництво ГЕС почалось лише за три десятиліття та завершилось введенням у 1938-му двох турбін потужністю всього по 1,1 МВт. Такий показник був вельми замалим в порівнянні з потенціалом району, навіть якщо враховувати вимоги уряду щодо уникнення жодного суттєвого впливу (включаючи візуальний) на водоспад. У 1949-му зазначена компанія продала проект уряду Північної Родезії (яка невдовзі стала Замбією).

В 1956-му ГЕС розширили за рахунок ще двох турбін потужністю по 3 МВт (разом з першими носять назву Станція А), а в наступному десятилітті спорудили підземний машинний зал Станції В, який обладнали шістьма гідроагрегатами по 10 МВт. Нарешті, в 1972-му додали Станцію С, обладнану чотирма турбінами по 10 МВт.

Всі ці черги працюють за однією й тою ж схемою. Незадовго перед водоспадом обладнано виступаючий у річку на півсотні метрів водозабір, від якого через лівобережний гірський масив прямує тунель-канал довжиною 1,1 км. Після Вікторія-Фоллс він завершується водозливною греблею, за якою вниз до річки розташований каскад штучних водоспадів. На пів-дороги від тунелю-каналу вправо відгалужується менший дериваційний канал, котрий переходить у напірні водоводи до машинних залів.

ГЕС обладнана турбінами типу Френсіс, що працюють з напором у 107 метрів.[1][2]

У 2000 році Станція А зупинилась через поганий технічний стан, проте станом на 2008-й пройшла реабілітацію та була повторно введена в експлуатацію.[3]

Можливо також відзначити, що Зімбабве планує спорудити гідроелектростанцію з свого боку водоспаду (станом на 2017 рік до реалізації цього проекту справа не дійшла).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Roberts, Peter. To the Victoria Falls - The Victoria Falls Power Scheme. www.tothevictoriafalls.com (брит.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  2. Victoria Falls Run of River Hydro Scheme. clairemchapman (амер.). 1 вересня 2011. Процитовано 31 січня 2018.
  3. Refurbishment: Renewing Veteran Assets and Securing New Megawatts in Zambia and Nicaragua. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.