ГЕС Вілсон
| ГЕС Вілсон | |
|---|---|
 | |
| 34°47′59″ пн. ш. 87°37′31″ зх. д. / 34.79996800002777491° пн. ш. 87.62551400002777768° зх. д.Координати: 34°47′59″ пн. ш. 87°37′31″ зх. д. / 34.79996800002777491° пн. ш. 87.62551400002777768° зх. д. | |
| Країна |  США |
| Адмінодиниця | Лодердейл[1] Колберт[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Теннессі |
| Каскад | каскад на Теннессі |
| Початок будівництва | 1918 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1925 – 1962 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 663 МВт |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 21 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 8 General Electric + 13 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х23 + 3х30,9 + 1х36 + 2х25,2 + 8х29,2 + 3х54 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна |
| Висота греблі | 42 м |
| Довжина греблі | 1384 м |
| Шлюз | 183х34 + 2 послідовні 91х18 |
| Власник | Tennessee Valley Authority |
  ГЕС Вілсон | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Вілсон у Вікісховищі | |
ГЕС Вілсон (англ. Wilson Dam) – гідроелектростанція у штаті Алабама (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Wheeler (вище по течії) та ГЕС Піквік, входить до складу каскаду на річці Теннессі, яка дренує Велику долину у Південних Аппалачах та після повороту на північний захід впадає ліворуч до Огайо, котра в свою чергу є лівою притокою Міссісіпі (басейн Мексиканської затоки).
В межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 42 метри та довжиною 1384 метри, яка потребувала 2818 тис м3 бетону. Вона утримує витягнуте по долині річки на 26 км водосховище з площею поверхні 64,5 км2 та об’ємом 790 млн м3, з яких 62 млн м3 можуть використовуватись для протиповеневих заходів.
Спорудження гідрокомплексу почалось в 1918 році з метою забезпечення електроенергією двох порохових заводів, закладених через вступ країни до Першої Світової війни. При введенні у експлуатацію в 1925-му інтегрований у греблю машинний зал обладнали вісьмома гідроагрегатами з турбінами типу Френсіс потужністю по 23 МВт, до яких в 1942-1943 і 1949-1950 роках додали ще по п’ять з одиничним показником у 25,2 МВт. Завершили цей процес останньою чергою із трьох гідроагрегатів потужністю по 54 МВт, запущеною в 1961-1962. Наразі після проведених модернізацій загальна потужність станції досягла 663 МВт.
Для проходження суден призначені три шлюзи. Головний має розміри камери 183х34 метри та забезпечує весь необхідний підйом/спуск на 30 метрів. Два інші з розмірами камер 91х18 метрів працюють послідовно.[2][3][4][5][6][7]
- ↑ а б https://www.nps.gov/subjects/nationalhistoriclandmarks/list-of-nhls-by-state.htm#onthisPage-0
- ↑ TVA - Wilson. www.tva.gov. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
- ↑ Dam database (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019.
- ↑ Wilson Lake, Alabama - Community and Visitors Guide. www.wilsonlake.info. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
- ↑ NATIONAL REGISTER OF HISTORIC PLACES INVENTORY -- NOMINATION FORM. Архів оригіналу за 15 лютого 2019.
- ↑ How Does Wilson Dam Work? Historical Marker. www.hmdb.org. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
- ↑ Wilson Dam Hydro Power Plant AL USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 15 лютого 2019.