ГЕС Дзеврула
| ГЕС Дзеврула | |
|---|---|
| 42°15′44″ пн. ш. 42°57′27″ сх. д. / 42.2620933° пн. ш. 42.9573745° сх. д. | |
| Країна |  Грузія |
| Адмінодиниця | Терджольський муніципалітет |
| Стан | діюча |
| Річка | Ткібулі, деривація з Шаорі |
| Каскад | каскад Шаорі-Ткібулі |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 80 МВт |
| Середнє річне виробництво | 140 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 293 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Voith |
| Витрата через турбіни | 34 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Siemens — Schukert |
| Потужність гідроагрегатів | 4х20 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна |
| Висота греблі | 36 м |
| Довжина греблі | 1605 м |
| Власник | Energo-Pro Georgia |
| Оператор | Energo-Pro Georgiad |
  ГЕС Дзеврула | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Дзеврула — гідроелектростанція у центральній частині Грузії. Знаходячись після ГЕС Шаорі (38 МВт), становить нижній ступінь дериваційного каскаду Шаорі-Ткібулі.
Долина, у якій знаходиться шахтарське місто Ткібулі, дренується однойменною річкою. Раніше вона щезала у карстовому провалі (понорі) та, після проходження під Окрибо-Аргветською грядою, виходила з печери Шавцкала в долину річки Дзеврула[1], правої притоки Квіріли (ліва притока Ріоні, яка впадає до Чорного моря біля Поті). За схожою схемою створили і гідроенергетичну схему станції, спрямувавши ресурс замість понору у тунель.
Для накопичення ресурсу саму Ткібулі перекрили земляною греблею висотою 36 метрів, довжиною 1605 метрів та товщиною від 6 (по гребеню) до 191 (по основі) метрів. Вона утримує водосховище з об'ємом 86 млн м3, в тому числі корисний об'єм 66 млн м3. Окрім власного стоку, сюди через станцію верхнього ступеня надходить ресурс із річки Шаорі, яка дренує розташовану вище карстову долину і раніше так само щезала під землею, передаючи ресурс до річки Шареула, лівої притоки Ріоні.
Дериваційна траса зі сховища включає похилу шахту довжиною 48 метрів, напірний тунель довжиною 2,2 км та напірний водовід довжиною 0,5 км. Крім того, в системі працює балансувальний резервуар (вирівнювальна камера) шахтного типу.
Наземний машинний зал обладнали чотирма турбінами типу Френсіс потужністю по 20 МВт, які при напорі у 293 метри забезпечують виробництво 140 млн кВт·год електроенергії на рік[2].
- ↑ Глава 5. Спелеология или спелеистика?. adminland.ru. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
- ↑ Dzevrula (Tkibuki-II) Hydroelectric Power Plants. Архів оригіналу за 2 грудня 2016.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |