ГЕС Доблар I—II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Доблар I-II
46°06′ пн. ш. 13°41′ сх. д. / 46.100° пн. ш. 13.683° сх. д. / 46.100; 13.683Координати: 46°06′ пн. ш. 13°41′ сх. д. / 46.100° пн. ш. 13.683° сх. д. / 46.100; 13.683
КраїнаСловенія Словенія
Стандіюча
РічкаСоча
Каскадкаскад на Сочі
Початок будівництва1937 (Доблар І), 1993 (Доблар ІІ)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1939 (Доблар І), 2001 (Доблар ІІ)
Основні характеристики
Установлена потужність30 (Доблар І), 40 (Доблар ІІ)  МВт
Середнє річне виробництво150 (Доблар І), 199 (Доблар ІІ)  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір48 (Доблар І), 48,5 (Доблар ІІ)  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс (Доблар І), Каплан (Доблар ІІ)
Кількість та марка турбін3 (Доблар І), 1 (Доблар ІІ)
Витрата через турбіни96 (Доблар І), 105 (Доблар ІІ)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів3 по 16 МВА (Доблар І), 1 на 49 МВА (Доблар ІІ)
Потужність гідроагрегатів3х13,8 (Доблар І), 1х40 (Доблар ІІ)  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна арково-гравітаційна
Висота греблі55  м
Довжина греблі56  м
ЛЕП110
ВласникSoške Elektrarne Nova Gorica
ГЕС Доблар I—II. Карта розташування: Словенія
ГЕС Доблар I—II
ГЕС Доблар I—II
Мапа
Мапа

ГЕС Доблар I—II — гідроелектростанція у Словенії. Знаходячись перед ГЕС Плаве I—II (34 МВт), становить верхній ступінь каскаду на річці Соча (Ізонцо), котра бере початок на словенській території та впадає до Адріатичного моря на італійському узбережжі на північний захід від Трієсту.

У межах проєкту річку перекрили бетонною арково-гравітаційною греблею Подсело висотою 55 метрів та довжиною 56 метрів, яка утворила витягнуте по долині Сочі на 8 км водосховище з площею поверхні 0,82 км2 та об'ємом 5,8 млн м3 (корисний об'єм 1,5 млн м3).

Зі сховища по правобережжю проклали дериваційний тунель довжиною 3,6 км з діаметром 5,6 метра, котрий подавав ресурс на введені в експлуатацію у 1939 році три турбіни типу Френсіс потужністю по 10 МВт. На початку 2010-х провели заміну гідроагрегатів, котрі в на той час вже відпрацювали по сім десятків років. Наразі потужність кожної з турбін становить 13,8 МВт, хоча загальний показник станції на сайті власника зазначений на попередньому рівні. Гідроагрегати використовують напір у 48 метрів та забезпечують виробництво 150 млн кВт·год електроенергії на рік.

У 1993—2001 роках існуючу схему продублювали машинним залом Доблар II, для якого проклали ще один тунель довжиною 3,9 км із діаметром 6,5 метра. На цей раз встановили одну турбіну типу Каплан потужністю 40 МВт, яка використовує напір у 48,5 метра та забезпечує виробництво 199 млн кВт·год електроенергії на рік.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ[1][2][3][4][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SLOCOLD. www.slocold.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  2. Doblar 1 HPP; 3 x 16 MVA; RECONSTRUCTION. www.ibe.si. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 8 липня 2019.
  3. velike hidroelektrarne - Hidroelektrarne. www.seng.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
  4. Consulting and Designing, ENERGY. www.ibe.si. Процитовано 8 липня 2019.
  5. VARNOST PREGRAD V SLOVENIJI (PDF). webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2020. Процитовано 8 липня 2019.