ГЕС Еурланн I
| ГЕС Еурланн I | |
|---|---|
 | |
| 60°51′ пн. ш. 7°18′ сх. д. / 60.850° пн. ш. 7.300° сх. д.Координати: 60°51′ пн. ш. 7°18′ сх. д. / 60.850° пн. ш. 7.300° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Еурланн[d][1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Еурланнсвассдраггет |
| Каскад | гідровузол Еурланд |
| Початок будівництва | 1969 |
| В експлуатації з | 1973[2][1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1975–1989 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 840 МВт |
| Середнє річне виробництво | 2508 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 850 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 112,5 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 по 300 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 3х280 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна із моренним ядром |
| Висота греблі | 71 м |
| Довжина греблі | 390 м |
| Власник | E-CO Energi |
| Оператор | Hafslund Eco Vannkraftd[1] |
  ГЕС Еурланн I | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Еурланн I (англ. Aurland kraftverk) — гідроелектростанція на півдні Норвегії менш ніж за 120 км на північний схід від Бергену. Розташовуючись між ГЕС Еурланн II HF та ГЕС Еурланн II LF з однієї сторони та ГЕС Еурланн IV (38 МВт) з іншої сторони, входить до складу гідровузла, водозбірний басейн якого розташований на південний схід від Aurlandsfjorden (велика південна затока найбільшого в країні Согне-фіорду).
Забір води для роботи станції відбувається з водосховища Fretheimsdalsvatnet, створеного на Grimsetelvi, лівій притоці Aurlandsvassdraget (тече до згаданого вище Aurlandsfjorden). Цей резервуар, який окрім епонімного також поглинув озера Viddalsvatn і Liverdalsvatn, має площу поверхні 3,75 км²[3] та корисний об'єм 196,4 млн м3, чому відповідає коливання рівня між позначками 868 та 930 метрів НРМ. Його створили за допомогою кам'яно-накидної греблі із моренним ядром висотою 71 метр, довжиною 390 метрів та шириною по гребеню 6 метрів.[4] Окрім природного стоку, сюди надходить ресурс, зібраний зі сточища Aurlandsvassdraget та відпрацьований згаданими вище станціями Аурланд II HF та Аурланд II LF
Із водосховища через гірський масив лівобережжя Grimsetelvi прокладено дериваційний тунель довжиною 3 км, який через відгалуження довжиною біля 0,5 км також сполучений з водозабором на Tvinna (невеликий лівий доплив Aurlandsvassdraget).
Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Пелтон потужністю по 280 МВт, які використовують напір у 850 метрів та забезпечують виробництво 2,5 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по тунелю довжиною понад 1 км відводиться до створеного на Aurlandsvassdraget водосховища Vassbygdevatnet.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 420 кВ.[5][6][7]
- ↑ а б в NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ Aurland 1 — Hafslund Eco Vannkraft.
- ↑ FLOMBEREGNING AURLANDSVASSDRAGET (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
- ↑ Risikovurdering Dam Viddalsvatn RISIKOVURDERING AV DAM VIDDALSVATN (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2019.
- ↑ Aurland I - (nb-NO) . Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- ↑ Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 26 липня 2019.
- ↑ Anders Korvald og I Torodd Jensen (red.) OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.