ГЕС Закучац
| ГЕС Закучац | |
|---|---|
| 43°27′28″ пн. ш. 16°42′09″ сх. д. / 43.45791666669477848° пн. ш. 16.702750000027780430° сх. д.Координати: 43°27′28″ пн. ш. 16°42′09″ сх. д. / 43.45791666669477848° пн. ш. 16.702750000027780430° сх. д. | |
| Країна |  Хорватія |
| Стан | діюча |
| Річка | Цетина |
| Каскад | каскад на Цетині |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1962—1981, модернізація із заміною у 2010-х |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 576 МВт |
| Середнє річне виробництво | біля 1500 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 250,4 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Litostroj |
| Витрата через турбіни | 2×50 + 2×60 (до модернізації) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4×160 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 4×144 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна |
| Висота греблі | 35 м |
| Власник | Hrvatska elektroprivreda |
  ГЕС Закучац | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Закучац — гідроелектростанція на заході Хорватії, в Далмації. Становить нижній ступінь у каскаді на річці Цетина (впадає у Адріатичне море). Найпотужніша ГЕС в країні.
У нижній течії Цетина різко змінює напрямок течії зі східного на західний, охоплюючи таким чином гірський масив із трьох боків. Цю конфігурацію вирішили використати для спорудження дериваційної гідроелектростанції, тунель якої перетинав би масив по прямій та виходив у долину Цетини біля міста Омиш, за кілька кілометрів від її впадіння в Адріатичне море. При цьому ресурс у тунель спрямовується зі сховища, розташованого між ГЕС Далє та ГЕС Кралевац, тоді як відпрацьована вода повертається у річку нижче від станції Кралевац. Така схема різко зменшила значення останньої, оскільки ГЕС Закучац дозволяє використати значно більший напір — 250 проти 108 метрів.
Водосховище для станції Закучац утворили за допомогою бетонної греблі Пранчевичі висотою 35 метрів. Довжина головного дериваційного тунелю становить 9,6 км, діаметр 6,1 метра.
Основне обладнання станції, введеної в експлуатацію у 1962 році, первісно становили дві турбіни типу Френсіс потужністю по 108 МВт. В 1981-му їх доповнили ще двома більш потужними турбінами по 135 МВт. А у 2013 році розпочали роботи по корінній модернізації станції, яка передбачає заміну всіх чотирьох гідроагрегатів. Нові турбіни матимуть потужність по 144 МВт, а ГЕС в цілому — 576 МВт. При цьому замість двох гідрогенераторів по 120 МВА та двох по 150 МВА будуть встановлені чотири по 160 МВА.
Станція має проєктний виробіток електроенергії близько 1,5 млрд кВт·год на рік. На початку 2010-х років виробництво електроенергії на ГЕС Закучац коливалось від 827 до 2127 млн кВт·год[1][2][3][4][5].
- ↑ HE Zakučac, HEP Proizvodnja. proizvodnja.hep.hr. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
- ↑ Dams. heng.hr. Процитовано 29 червня 2017.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ d.o.o., Multilink. News. www.koncar-ket.hr (англ.). Процитовано 29 червня 2017.[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Croatia: The second phase of reconstruction HPP Zakucac completed - Serbia SEE Energy Mining News. Serbia SEE Energy Mining News (амер.). 3 червня 2014. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 29 червня 2017.
- ↑ Zakucac Hydroelectric Power Plant Croatia - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |