ГЕС Зонго II
| ГЕС Зонго II | |
|---|---|
| 4°46′43″ пд. ш. 14°52′06″ сх. д. / 4.7785555555556° пд. ш. 14.868333333333° сх. д. | |
| Країна |  ДР Конго |
| Стан | діюча |
| Річка | Інкісі |
| Каскад | каскад на Інкісі |
| Початок будівництва | 2012 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 3 2017 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 150 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 105 м |
| Характеристики обладнання | |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 3х16,5 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х50 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційна |
| Висота греблі | 25 м |
| Власник | Societe Nationale d'Electricite (SNEL) |
  ГЕС Зонго II | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Зонго II — гідроелектростанція на заході Демократичної Республіки Конго. Розташована після ГЕС Зонго I, становить нижній ступінь каскаду на річці Інкісі (ліва притока Конго).
У межах проекту Інкісі перекрили гравітаційною греблею висотою 25 метрів.[1] Вона спрямовує воду до дериваційного тунелю, що прямує приблизно 3 км через пагорб на лівобережжі Інкісі, який відділяє її нижню течію від Конго.
Машинний зал буде обладнано трьома турбінами потужністю по 50 МВт, які працюватимуть при напорі у 105 метрів. Відпрацьована вода потраплятиме одразу в Конго.
Спорудження станції здійснює китайська корпорація Sinohydro, а фінансування у розмірі 360 млн доларів США забезпечив Експортно-імпортній банк Китаю. Гідроагрегат № 3 запустили в роботу у вересні 2017 року. На той час готовність двох інших гадроагрегатів становила 45 % та 65 %.[2][3]
- ↑ Hydropower & Dams in Africa 2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017.
- ↑ Les premiers essais du barrage hydroélectrique de Zongo 2 jugés concluants - Agence Congolaise de Presse (ACP). Agence Congolaise de Presse (ACP) (fr-FR) . 3 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ Rédaction, La. Sur instruction du Chef de l’Etat Joseph Kabila Kabange | Groupe de Presse l'Avenir. groupelavenir.org (fr-FR) . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.