ГЕС Зільц
ГЕС Зільц | |
---|---|
Гребля водосховища Лангентал | |
47°16′09″ пн. ш. 10°58′05″ сх. д. / 47.269217° пн. ш. 10.968052° сх. д. | |
Країна | Австрія |
Адмінодиниця | Зільц |
Стан | діюча |
Річка | Недербах |
Каскад | ГЕС Зільц[d] |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1980 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 500 МВт |
Середнє річне виробництво | 531 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | від 1238 до 1257 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 2 |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2х352 МВА |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна |
Висота греблі | 45 м |
Довжина греблі | 407 м |
Власник | TIWAG |
Мапа | |
ГЕС Зільц у Вікісховищі |
ГЕС Зільц (нім. Kraftwerk Silz) — одна із гідроелектростанцій у австрійській провінції Тіроль. Становить нижню ступінь комплексу, до якого також відноситься ГЕС-ГАЕС Кюгтай.
Станція, введена в експлуатацію у 1980 році, використовує ресурси струмків гірського масиву правобережжя річки Інн. Безпосередній забір води відбувається із водосховища Ленгенталь (нім. Längental), створеного на потоці Недербах (нім. Nederbach або нім. Stuibenbach), що є правою притокою річки Ецталер-Ахе (нім. Ötztaler Ache), яка в свою чергу впадає в Інн. Сховище з об'ємом 3 млн м3 утворене земляною греблею висотою 45 метрів та довжиною 407 метрів[1]. Після спорудження гідрокомплексу сток притоки Недербаху струмка Фінстертальбах (нім. Finstertalbach) надходить до Ленгенталь не напряму, а через згадану вище ГЕС Кюгтай.
Машинний зал ГЕС знаходиться в долині Інну біля селища Зільц та сполучений із водосховищем дериваційним тунелем. Завдяки цьому створюється дуже великий напір — від 1238 до 1257 метрів. Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Пелтон, які при одночасній роботі видають потужність у 500 МВт (при роботі однієї турбіни — 266 МВт). При цьому середньорічне виробництво електроенергії становить 531 млн кВт-год[2].
- ↑ Längental Dam (Oetz, 1980) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
- ↑ Kraftwerkspark - TIWAG. www.tiwag.at (de-DE) . 20 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 16 червня 2017.