Перейти до вмісту

ГЕС Кесвік

Координати: 40°36′43″ пн. ш. 122°26′46″ зх. д. / 40.6119° пн. ш. 122.446° зх. д. / 40.6119; -122.446
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГЕС Кесвік
40°36′43″ пн. ш. 122°26′46″ зх. д. / 40.6119° пн. ш. 122.446° зх. д. / 40.6119; -122.446
КраїнаСША США
АдмінодиницяШаста[1]
Стандіюча
РічкаСакраменто
Каскадкаскад на Сакраменто
Початок будівництва1941
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19491950
Основні характеристики
Установлена потужність117  МВт
Середнє річне виробництво383  млн кВт·год
Тип ГЕСруслово-греблева
Розрахований напір24  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3 General Electric
Кількість та марка гідрогенераторів3 General Electric
Потужність гідроагрегатів3х39  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна гравітаційна
Висота греблі48  м
Довжина греблі319  м
ВласникUnited States Bureau of Reclamation
ГЕС Кесвік. Карта розташування: США
ГЕС Кесвік
ГЕС Кесвік
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Кесвік у Вікісховищі

ГЕС Кесвік — гідроелектростанція у штаті Каліфорнія (Сполучені Штати Америки). Знаходячись після ГЕС Шаста, становить нижній ступінь каскаду на річці Сакраменто, яка дренує північну частину Центральної долини та завершується у затоці Сан-Франциско.

У межах проєкту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 48 метрів, довжиною 319 метрів та товщиною від 6 (по гребеню) до 34 (по основі) метрів, яка потребувала 164 тис. м3 матеріалу та утримує водосховище з об'ємом 29,4 млн м3.

Інтегрований у греблю машинний зал обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 39 МВт, які використовують напір у 24 метри та забезпечують виробництво 383 млн кВт·год електроенергії на рік[2][3][4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. Bureau of Reclamation. www.usbr.gov. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  3. Bureau of Reclamation. www.usbr.gov. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  4. Keswick Hydro Power Plant CA USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 5 травня 2019.