ГЕС Кордеак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Кордеак
44°50′01″ пн. ш. 5°51′25″ сх. д. / 44.833694444471774432° пн. ш. 5.85705555558337743° сх. д. / 44.833694444471774432; 5.85705555558337743Координати: 44°50′01″ пн. ш. 5°51′25″ сх. д. / 44.833694444471774432° пн. ш. 5.85705555558337743° сх. д. / 44.833694444471774432; 5.85705555558337743
КраїнаФранція Франція
АдмінодиницяКордеак
Шатель-ан-Трієв
Стандіюча
РічкаДрак
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1946
Основні характеристики
Установлена потужність67  МВт
Середнє річне виробництво186  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір92  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін2
Витрата через турбіни84  м³/с
Потужність гідроагрегатів1 × 25 + 1 × 42  МВт
ВласникElectricité de France
ГЕС Кордеак. Карта розташування: Франція
ГЕС Кордеак
ГЕС Кордеак
Мапа
Мапа

ГЕС Кордеак (фр. Cordéac) — гідроелектростанція на південному сході Франції. Входить до складу каскаду на річці Драк (ліва притока Ізеру, який через Рону належить до сточища Ліонської затоки Середземного моря), що дренує західну частину Альп Дофіне та східну частину Французьких Передальп.

Станцію спорудили для використання перепаду висот на ділянці між ГЕС Соте та початком водосховища ГЕС Коньє. Для цього за 300 метрів нижче за греблю Sautet спорудили ще одну малу греблю, від якої бере початок дериваційний тунель довжиною 4 км[1]. Останній прямує до розташованого нижче по долині річки машинного залу, який обладнаний двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 67 МВт. При напорі у 92 метри вони забезпечують виробництво 186 млн кВт·год електроенергії на рік[2][3].

Оскільки станція не має значного водосховища, режим її роботи збігається з режимом верхньої ГЕС Соте.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. le sautet - cordéac saint-pierre-cognet (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016.
  2. Hydrelect - Rhône-Alpes - Le Sautet-Cordéac. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
  3. Prise en compte des formations quaternaires dans les projets de grands barrages : exemple de la vallée du Drac Moyen (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016.