ГЕС Коробічі (Miguel Pablo Dengo)
| ГЕС Коробічі (Miguel Pablo Dengo) | |
|---|---|
| 10°28′10″ пн. ш. 85°04′34″ зх. д. / 10.469472° пн. ш. 85.076167° зх. д.Координати: 10°28′10″ пн. ш. 85°04′34″ зх. д. / 10.469472° пн. ш. 85.076167° зх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Коста-Рика |
| Стан | діюча |
| Річка | деривація з Аренал, поповнення з Санта-Роза |
| Каскад | дериваційний каскад Аренал |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1982 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 184 МВт |
| Середнє річне виробництво | 637 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 234 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 Mitsubishi |
| Витрата через турбіни | 3х32,5 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Hitachi по 68,2 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 3х58 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна |
| Висота греблі | 19 м |
| Довжина греблі | 125 м |
| ЛЕП | 230 |
| Власник | Servicio Nacional de Aguas Subterraneas, Riego y Avenamiento (SENARA) |
| Мапа | |
ГЕС Коробічі (Miguel Pablo Dengo) — гідроелектростанція на північному заході Коста-Рики. Знаходячись між ГЕС Аренал та ГЕС Санділлал, входить до складу дериваційного каскаду, який побудований на перекиданні води з басейну Карибського моря (Атлантичний океан) на захід до тихоокеанського узбережжя.
Вода, відпрацьована станцією верхнього ступеню Аренал, потрапляє у нижній балансуючий резервуар на потоці Санта-Роза. При цьому Аренал отримує ресурс з однойменної річки, котра через Сан-Карлос відноситься до сточища Сан-Хуан, яка впадає у Карибське море. Тоді як Санта-Роза дренує західний схил хребта Кордільєра-де-Тіларан, обернений до Тихого океану, та належить до басейну останнього як ліва притока Ріо-Коробічі, котра в свою чергу є лівою притокою Ріо-Бебедеро (впадає ліворуч до Rio-Tempisque безпосередньо перед устям останньої в затоці Колорадо — виступаючій на північ частині тихоокеанської затоки Нікоя).
Зазначений вище балансуючий резервуар з об'ємом 144 тис. м3 утримується бетонною гравітаційною греблею висотою 19 метрів, довжиною 125 метрів та товщиною по основі 20 метрів, яка потребувала 27 тис. м3 матеріалу. З цього сховища через правобережжя Санта-Рози прямує дериваційний тунель довжиною 4,8 км при діаметрі 5,2 метра, котрий продовжується прокладеним у траншеї водоводом низького тиску довжиною 3,7 км з діаметром 4,7 метра. Далі у складі системи діє запобіжний резервуар баштового типу висотою 101 метр з діаметром 18 метрів. Безпосередньо до машинного залу ресурс подається через напірний водовід довжиною 0,8 км та діаметром 4,4 метра, який завершується трьома гілками діаметром по 2 метри.
Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Френсіс потужністю по 58 МВт, які при напорі у 234 метри забезпечують виробництво 730 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по каналу потрапляє до створеного на Санта-Розі водосховища наступної станції Санділлал.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 230 кВ.
До 2002 року станція носила назву Коробічі, після чого була перейменована на честь керівника будівництва, котрий загинув внаслідок нещасного випадку на водосховищі Аренал.[1][2]
- ↑ Proyecto de Trabajo Comunal Universitario: Soluciones energéticas para la vida cotidiana Plantas del ICE Especificaciones Técnicas N°2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2018.
- ↑ Corobici (Miguel Pablo Dengo) Hydroelectric Power Plant Costa Rica - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2018.