ГЕС Кумберленд
| ГЕС Кумберленд | |
|---|---|
| 13°14′40″ пн. ш. 61°13′55″ зх. д. / 13.24458333336077942° пн. ш. 61.23200000002777443° зх. д.Координати: 13°14′40″ пн. ш. 61°13′55″ зх. д. / 13.24458333336077942° пн. ш. 61.23200000002777443° зх. д. | |
| Країна |  Сент-Вінсент і Гренадини |
| Стан | діюча |
| Річка | Кумберленд |
| Початок будівництва | 1985 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1987—1988 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1,464 (С1), 1,28 (C2), 0,92 (С3) МВт |
| Середнє річне виробництво | 6,3 (С1), 5 (C2), 2,8 (С3) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 169 (С1), 83 (C2), 51 (С3) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 1 Neyrpic (С1), 2 Neyrpic (C2), 2 Neyrpic (С3) |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 1 (С1), 2 (C2), 2 (С3) |
| Потужність гідроагрегатів | 1х1,464 (С1), 2х0,64 (C2), 2х0,46 (С3) МВт |
| Основні споруди | |
| ЛЕП | 33 |
| Власник | St. Vincent Electricity Services Limited (VINLEC) |
  ГЕС Кумберленд | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Кумберленд — каскад зі споруджених за єдиним проєктом трьох малих гідроелектростанцій на острові Сент-Вінсент у державі Сент-Вінсент і Гренадини. Станом на другу половину 2010-х років найпотужніший об'єкт гідроелектроенергетики країни (а машинний зал С1 є при цьому найпотужнішою ГЕС острова).
Каскад спорудили у другій половині 1980-х для використання потенціалу річки Кумберленд, яка впадає в Карибське море на західному узбережжі острова та має на ділянці у 10 км падіння до шести сотень метрів. Він охоплює три ГЕС — С1 (Грув), C2 (Спрінг-Вілідж) та С3 (Кумберленд), які постачаються від облаштованих на річці водозаборів через водоводи загальною довжиною до 6 км (для С1 та С2 трохи більші за 2 км, а для С3 завдовжки 1,85 км). При цьому станція С1 також має верхній балансувальний резервуар об'ємом 11 тис. м3, чого вистачає на три години роботи. Реалізована схема забезпечує напір у 169 метрів, 83 метри та 51 метр (С1, С2 та С3 відповідно).
Усі станції обладнані турбінами типу Френсіс виробництва французької компанії Neyrpic (належить концерну Alstom) — однією потужністю 1,464 МВт (С1), двома по 0,64 МВт (С2) та двома по 0,46 МВт (С3), що дає загальну потужність близько 3,7 МВт. Від проєкту первісно очікували виробництва понад 20 млн кВт·год електроенергії на рік, проте фактично цей показник становить лише 14 млн кВт·год (у тому числі С1 — 6,3 млн кВт·год, С2 — 5 млн кВт·год та С3 лише 2,8 млн кВт·год). Однією з причин зниження виробітки є розбір води для потреб населення долини.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 33 кВ.[1][2][3]
- ↑ Ramon Espinasa, Malte Humpert, Christiaan Gischler, Nils Janson. Challenges and Opportunities for the Energy Sector in the Eastern Carribean (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2018.
- ↑ The World Bank Report No. 13747 PROJECT COMPLETION REPORT ST. VINCENT AND THE GRENADINES POWER PROJECT. Архів оригіналу за 27 вересня 2018.
- ↑ You are being redirected... www.iwnsvg.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |