ГЕС Манджил (Сефідруд)
ГЕС Манджил (Сефідруд) | |
---|---|
36°45′32.000000100389″ пн. ш. 49°23′17.000000101603″ сх. д. / 36.75889° пн. ш. 49.38806° сх. д. | |
Країна | Іран |
Адмінодиниця | Калаштар |
Стан | діюча |
Річка | Сефідруд |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1962—1966 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 87,5 МВт |
Тип ГЕС | пригреблева |
Розрахований напір | 63 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 5 Neyrpic |
Кількість та марка гідрогенераторів | 5 Schneider Juventus |
Потужність гідроагрегатів | 5х17,5 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна контрфорсна |
Висота греблі | 106 м |
Довжина греблі | 425 м |
Мапа | |
ГЕС Манджил у Вікісховищі |
ГЕС Манджил (Сефідруд) — гідроелектростанція на північному заході Ірану. Використовує ресурс із річки Сефідруд, яка тече з гір Гіляна до Каспійського моря.
У межах проекту річку перекрили бетонною контрфорсною греблею висотою 106 метрів, довжиною 425 метрів та шириною по основі 106 метрів. Вона утримує водосховище з площею поверхні 56 км2, яке витягнулось двома затоками довжиною 25 км та 13 км по долинах витоків Сефідруд річок Ghezelozan та Шахруд. Цей резервуар з припустимим коливанням рівня поверхні між позначками 240 та 276 метрів НРМ первісно мав об'єм у 1765 млн м3, проте станом на середину 2010-х через нанесення осаду цей показник зменшився на 40 % до 1,1 млрд м3.
Пригреблевий машинний зал обладнано п'ятьма турбінами типу Френсіс потужністю по 17,5 МВт, які працюють при напорі у 63 метри.[1][2][3][4]
- ↑ THE STUDY ON INTEGRATED WATER RESOURCES MANAGEMENT FOR SEFIDRUD RIVER BASIN IN THE ISLAMIC REPUBLIC OF IRAN (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2019.
- ↑ پرتال تخصصی عمران. www.facebook.com (укр.). Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ نیمی از ظرفیت سدسفیدرود از رسوبات پر است. ایسنا (перс.). 8 квітня 2017. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ احداث نیروگاههای برق آبی کوچک بر روی رودخانه های استان گیلان توسط بخش خصوصی. glrw.ir. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 24 травня 2019.