ГЕС Мартін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Мартін
32°40′48″ пн. ш. 85°54′37″ зх. д. / 32.68023700002777332° пн. ш. 85.91038900002777723° зх. д. / 32.68023700002777332; -85.91038900002777723Координати: 32°40′48″ пн. ш. 85°54′37″ зх. д. / 32.68023700002777332° пн. ш. 85.91038900002777723° зх. д. / 32.68023700002777332; -85.91038900002777723
КраїнаСША США
АдмінодиницяЕлмор[1]
Таллапуса[1]
Стандіюча
РічкаТаллапуса
Каскадкаскад на Таллапусі
Початок будівництва1923
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1926 (перша черга), 1926 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність182,5  МВт
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір45  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін4 General Electric
Кількість та марка гідрогенераторів4
Потужність гідроагрегатів1х45,8 + 1х41 + 1х40,5 + 1х55,2  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна + земляна
Висота греблі50  м
Довжина греблі602  м
ВласникAlabama Power
ГЕС Мартін. Карта розташування: США
ГЕС Мартін
ГЕС Мартін
Мапа
Мапа

ГЕС Мартін — гідроелектростанція у штаті Алабама (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Р. Л. Гарріс (вище по течії) та ГЕС Yates (45 МВт), входить до складу каскаду на річці Таллапуса, лівій твірній річки Алабама (дренує південне завершення Аппалачів та після злиття з Томбігбі впадає до бухти Мобіл на узбережжі Мексиканської затоки).

В межах проекту річку перекрили комбінованою греблею висотою від тальвегу 50 метрів (від підошви фундаменту — 51 метр) та довжиною 602 метри, яка включає основну бетонну ділянку вигнутої форми довжиною 297 метрів та прилягаючу до неї ліворуч насипну секцію. Вона утримує витягнуте по долині Таллапуси на 50 км водосховище з площею поверхні 166,5 км2 та об'ємом 2 млрд м3 (корисний об'єм 1,48 млрд м3), в якому припускається коливання рівня у операційному режимі між позначками 136 та 150 метрів НРМ.

Пригреблевий машинний зал обладнали чотирма турбінами типу Френсіс, три з яких потужністю по 33 МВт встановили у 1926 році, а ще одну з показником 55,2 МВт додали в 1952-му. Після проведеної на початку 2000-х модернізації гідроагрегати № 1-3 досягли потужності у 45,8 МВт, 41 МВт та 40,5 МВт відповідно, а загальна потужність ГЕС — 182,5 МВт. Це обладнання використовує перепад висот між верхнім та нижнім б'єфом, який досягає 45 метрів.[2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б National Inventory of Dams — 1975.
  2. Project No. 349 Martin Dam Project Article 413 – Historic Properties Management Plan (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2019.
  3. Martin Dam (Lake Martin). www.lakemartin.com. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  4. Martin Hydro Plant History. www.lakemartin.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.