ГЕС Ой/Шін-Ой
| ГЕС Ой/Шін-Ой | |
|---|---|
 | |
| 35°28′ пн. ш. 137°23′ сх. д. / 35.467° пн. ш. 137.383° сх. д.Координати: 35°28′ пн. ш. 137°23′ сх. д. / 35.467° пн. ш. 137.383° сх. д. | |
| Країна |  Японія |
| Стан | діюча |
| Річка | Кісо |
| Каскад | каскад на Кісо |
| Початок будівництва | 1921 (Ой) |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1924 (Ой), 1983 (Шін-Ой) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 52 (Ой), 32 (Шін-Ой) МВт |
| Розрахований напір | 42,4 (Ой), 44 (Шін-Ой) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Mitsubishi (Ой), 1 (Шін-Ой) |
| Витрата через турбіни | 139 (Ой), 85 (Шін-Ой) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 General Electric по 13,8 МВА (Ой), 1 на 36 МВА (Шін-Ой) |
| Потужність гідроагрегатів | 4х13 (Ой), 1х32 (Шін-Ой) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна |
| Висота греблі | 53 м |
| Довжина греблі | 276 м |
| Власник | Kansai Electric Power |
  ГЕС Ой/Шін-Ой | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Ой/Шін-Ой (大井発電所/新大井発電所) – гідроенергетичний комплекс в Японії на острові Хонсю. Знаходячись між ГЕС Очіай/Шін-Очіай (36,6 МВт, вище по течії) та ГЕС Касагі (41 МВт), входить до складу каскаду у сточищі річки Кісо, яка за десяток кілометрів на захід від Нагої впадає до затоки Ісе (Внутрішнє Японське море).
В межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею Ой висотою 53 метра та довжиною 276 метрів, яка потребувала 153 тис м3 матеріалу. Вона утримує водойму з площею поверхні 1,41 км2 і об’ємом 29,4 млн м3 (корисний об’єм 9,3 млн м3).
Від греблі по правобережжю проклали підвідний тунель довжиною 0,7 км з діаметром 2,7 км, який переходить у чотири короткі – по 75 метрів – напірні водоводи зі спадаючим діаметром від 3,7 до 3,1 метра. В системі також працюють чотири вирівнювальні резервуари висотою по 26 метрів з діаметром 5 метрів. Машинний зал ввели в експлуатацію на у 1924-му з чотирма турбінами типу Френсіс загальною потужністю 42,9 МВт. У 1938-му цей показник підвищили до 48 МВт, а в 1997-му довели до 52 МВт.
На початку 1980-х комплекс доповнили другим машинним залом Шин-Ой, обладнаним однією турбіною типу Френсіс потужністю 33 МВт. Ресурс до нього надходить через напірний водовід довжиною 0,13 км зі спадаючим діаметром від 5,4 до 4,5 метра.
Гідроагрегати першої черги використовують напір у 42,4 метра, тоді як другий машинний зал розрахований на показник у 44 метра.
На електростанцію також подається додатковий ресурс із річки Вадагава, яка впадає праворуч до Кісо одразу після машинних залів. Для цього по лівобережжю Вадагави проклали дериваційний тунель довжиною 1,5 км з перетином 1,2х1,7 метра.[1]
- ↑ 水力発電所ギャラリー 関西電力大井発電所、新大井発電所 - 水力ドットコム. www.suiryoku.com. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |