Перейти до вмісту

ГЕС Паркер

Координати: 34°17′47″ пн. ш. 114°08′23″ зх. д. / 34.296388888889° пн. ш. 114.13972222222° зх. д. / 34.296388888889; -114.13972222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГЕС Паркер
34°17′47″ пн. ш. 114°08′23″ зх. д. / 34.296388888889° пн. ш. 114.13972222222° зх. д. / 34.296388888889; -114.13972222222
КраїнаСША США
АдмінодиницяКаліфорнія
Стандіюча
РічкаКолорадо
Каскадкаскад на Колорадо
Початок будівництва1934
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1942
Основні характеристики
Установлена потужність120  МВт
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір22  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін4
Витрата через турбіни4х158  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів4
Потужність гідроагрегатів4х30  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна аркова
Висота греблі98  м
Довжина греблі261  м
ВласникBureau of Reclamation
ГЕС Паркер. Карта розташування: США
ГЕС Паркер
ГЕС Паркер
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Паркер у Вікісховищі

ГЕС Паркер – гідроелектростанція на межі штатів Аризона та Каліфорнія (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Девіс (вище по течії) та ГЕС Гідгейт-Рок (19,5 МВт), входить до складу каскаду на річці Колорадо (на території Мексики впадає до Каліфорнійської затоки).

В межах проекту річку перекрили бетонною арковою греблею висотою 98 метрів, довжиною 261 метр та товщиною від 12 (по гребеню) до 30 (по основі) метрів, яка потребувала 291 тис м3 матеріалу. Вона утримує витягнуте по долині Колорадо на 72 км водосховище Лейк-Хавасу з площею поверхні 82,6 км2 та об’ємом 792 млн м3, в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 134 та 137 метрів НРМ.

Через чотири водоводи діаметром по 6,7 метра ресурс надходить до пригреблевого машинного залу. Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс загальною потужністю 120 МВт, які працюють при напорі 22 метра.

Управління роботою станції здійснюється дистанційно з контрольного центру на Греблі Гувера.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bureau of Reclamation. www.usbr.gov. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 19 березня 2019.
  2. Bureau of Reclamation. www.usbr.gov. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 19 березня 2019.