Координати: 32°54′10.800000099995″ пн. ш. 49°40′58.800000099999″ сх. д. / 32.90300° пн. ш. 49.68300° сх. д. / 32.90300; 49.68300

ГЕС Рудбар-Лорестан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Рудбар-Лорестан
32°54′10.800000099995″ пн. ш. 49°40′58.800000099999″ сх. д. / 32.90300° пн. ш. 49.68300° сх. д. / 32.90300; 49.68300
КраїнаІран Іран
Стандіюча
РічкаРудбар
Каскадкаскад у сточищі Діз
Початок будівництва2011
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2017
Основні характеристики
Установлена потужність450  МВт
Середнє річне виробництво986  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напірвід 402 до 437  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін2 Alstom
Витрата через турбіни2х58  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів2 Alstom
Потужність гідроагрегатів2х225  МВт
Основні споруди
Тип греблікам’яно-накидна із глиняним ядром
Висота греблі155  м
Довжина греблі185  м
ЛЕП400
ГЕС Рудбар-Лорестан. Карта розташування: Іран
ГЕС Рудбар-Лорестан
ГЕС Рудбар-Лорестан
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Рудбар-Лорестан у Вікісховищі

ГЕС Рудбар-Лорестан — гідроелектростанція на південному заході Ірану. Знаходячись перед ГЕС Діз, становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Діз, правої притоки Каруну, котрий в свою чергу впадає ліворуч до Шатт-ель-Арабу (басейн Перської затоки). В майбутньому між названими станціями збираються спорудити ще одну велику ГЕС Бахтіарі.

У межах проекту річку Рудбар (права твірна Бахтіарі – лівої твірної Діз) перекрили кам’яно-накидною греблею із глиняним ядром висотою 155 метрів, довжиною 185 метрів та шириною від 15 (по гребеню) до 720 (по основі) метрів, яка потребувала 4,4 млн м3 матеріалу. На час будівництва воду відвели за допомогою двох тунелів загальною 1,3 км з діаметром 8 метрів. Гребля утримує водосховище з площею поверхні 4,1 км2 та об'ємом 228 млн м3 (корисний об’єм 115 млн м3), в якому припустиме коливання рівня поверхні у операційному режимі між позначками 1721 та 1756 метрів НРМ (під час повені до 1764 метра НРМ).

Зі сховища під правобережним масивом прокладено дериваційний тунель довжиною 1,3 км з діаметром 6 метрів, який переходить у два водоводи довжиною 2,2 км зі спадаючим діаметром від 4,4 до 3,4 метра. У підсумку ресурс надходить до машинного залу, розташованого вже на правому березі Бахтіарі нижче від злиття витоків цієї річки, при цьому відстань між греблею та залом по руслам Рудбар та Бахтіарі становить 38 км.

Основне обладнання станції складається з двох турбін типу Френсіс потужністю по 225 МВт, які використовують напір від 402 до 437 метрів (номінальний напір 431 метр) та забезпечують виробництво 986 млн кВт-год електроенергії на рік.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 400 кВ.[1][2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Technical Information. en.iwpco.ir. Архів оригіналу за 27 січня 2011. Процитовано 23 травня 2019.
  2. Base Information. en.iwpco.ir. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 23 травня 2019.
  3. 450-MW Rudbar Lorestan hydroelectric plant opens in Iran. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 23 травня 2019.
  4. Rudbar Lorestan Dam and Hydropower Plant. BABCO Group (амер.). 15 березня 2017. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 23 травня 2019.