ГЕС Різолета-Невес
| ГЕС Різолета-Невес | |
|---|---|
.jpg) | |
| 20°12′31″ пд. ш. 42°51′19″ зх. д. / 20.208611111111° пд. ш. 42.855277777778° зх. д. | |
| Країна |  Бразилія |
| Адмінодиниця | Мінас-Жерайс Rio Doced Santa Cruz do Escalvadod  |
| Стан | діюча |
| Річка | Ріо-Досі |
| Каскад | каскад на Ріо-Досі |
| Початок будівництва | 2001 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2004 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 140 МВт |
| Середнє річне виробництво | 565 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 48,6 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 108 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 3 × 47,6 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | з ущільненого котком бетону |
| Висота греблі | 53 м |
| Довжина греблі | 420 м |
| Власник | Aliança Energia / Vale |
  ГЕС Різолета-Невес | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Різолета-Невес у Вікісховищі | |
ГЕС Різолета-Невес (порт. Usina Hidrelétrica Risoleta Neves) — гідроелектростанція в Бразилії на сході штату Мінас-Жерайс. Входить до складу каскаду на річці Ріо-Досі (впадає в Атлантичний океан за 80 км на північ від Віторії), знаходячись у ньому між малою ГЕС Brecha (17 МВт, працює на Піранзі — правому витоку Ріо-Досі) та ГЕС Багуарі.
У межах проєкту річку перекрили греблею з ущільненого котком бетону висотою 53 метри та довжиною 420 метрів, яка потребувала для свого спорудження 180 тис. м3 матеріалу. Вона утримує сховище з площею поверхні 2,86 км2 та об'ємом 54,4 млн м3, при цьому проєктом для даної водойми практично не передбачене коливання рівня поверхні, яка в операційному режимі повинна знаходитись на позначці 327,5 метра НРМ.
Пригреблевий машинний зал обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 47,6 МВт, які при напорі у 48,6 метра повинні забезпечувати середньорічне виробництво на рівні 565 млн кВт·год електроенергії[1][2][3][4][5].
Для забезпечення природних процесів міграції риби станція обладнана системою транспортування її через греблю[6].
- ↑ Usina de Candonga | Aliança Energia. www.aliancaenergia.com.br (pt-br) . Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
- ↑ Características técnicas — Usina Hidrelétrica Risoleta Neves - UHE. Usina Hidrelétrica Risoleta Neves - UHE (pt-BR) . Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
- ↑ Minds, Working. http://www.oas.com/oas-com-1/oas-engenharia/realizacoes/energia/hidroeletricas/uhe-candonga/. www.oas.com (амер.). Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|title= - ↑ AVALIAÇÃO DOS IMPACTOS DA RUPTURA DA BARRAGEM DE REJEITOS DE FUNDÃO EM MARIANA NOVE MESES APÓS O DESASTRE Prof. Eduardo de Moraes Rego Fairbairn (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2018.
- ↑ A Usina — Usina Hidrelétrica Risoleta Neves - UHE. Usina Hidrelétrica Risoleta Neves - UHE (pt-BR) . Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
- ↑ Geração de energia — Usina Hidrelétrica Risoleta Neves - UHE. Usina Hidrelétrica Risoleta Neves - UHE (pt-BR) . Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.