ГЕС Сауссац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Сауссац
45°12′39″ пн. ш. 6°28′30″ сх. д. / 45.21102777780577497° пн. ш. 6.47516666669447805° сх. д. / 45.21102777780577497; 6.47516666669447805Координати: 45°12′39″ пн. ш. 6°28′30″ сх. д. / 45.21102777780577497° пн. ш. 6.47516666669447805° сх. д. / 45.21102777780577497; 6.47516666669447805
КраїнаФранція Франція
АдмінодиницяСен-Мішель-де-Мор'єнн
Стандіюча
РічкаАрк
Каскадкаскад на Арку
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1973
Основні характеристики
Установлена потужність140  МВт
Середнє річне виробництво410  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір212  м
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін2
Витрата через турбіни93  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів2
Потужність гідроагрегатів2х70  МВт
ВласникElectricité de France
ГЕС Сауссац. Карта розташування: Франція
ГЕС Сауссац
ГЕС Сауссац
Мапа
Мапа

ГЕС Сауссац італ. Saussaz — гідроелектростанція на південному сході Франції у середній течії річки Арк (ліва притока Ізеру, який в свою чергу є лівою притокою Рони), що на даній ділянці дренує південний схил Грайських Альп та північний схил Котських Альп. Входить до складу каскаду, розташована між ГЕС Орель та ГЕС Echailon.

Станція Сауссац стала однією зі споруджених у «алюмінієвій долині» Maurienne в першій половині 20 століття. Як й іншим розташованим тут ГЕС (наприклад, Bissorte), у серпні 1944 року їй загрожувало знищення відступаючими німецькими частинами. Проте директор станції відтермінував підрив, запевнивши німців про загрозу для військового шпиталю в розташованому нижче греблі містечку Сен-Мішель-де-Мор'єнн. Повторно ж зайнятись виконанням плану руйнації ГЕС Saussaz вони не встигли.[1]

В 1960-х роках далі на схід спорудили потужне водосховище Lac-du-Mont-Cenis, яке живить верхній ступінь каскаду в долині Maurienne ГЕС Villarodin. Це дало можливість розпочати проект по заміні ряду застарілих станцій на кілька нових, однією з яких стала Saussaz II. Подача води до її дериваційного тунелю здійснюється із водосховища Pont des Chèvres, утвореного на Арку за допомогою дамби висотою 14,5 метра[2] з двома шлюзами для перепуску води. Окрім прямого стоку річки, сюди надходить вода відпрацьована на ГЕС Bissorte та Orelle. Також можливо зауважити, що дане сховище об'ємом 1,5 млн м3 виконує роль нижнього резервуару для ГАЕС Grand-Bissorte.

Подана через дериваційний тунель вода надходить до розташованого нижче по долині Арку машинного залу, обладнаного двома турбінами потужністю по 70 МВт. При напорі в 212 метрів вони забезпечують виробництво 410 млн кВт-год електроенергії на рік.[3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. La Maurienne industrielle: destructions et reconstructions (Août 1944 - Avril 1945) Germaine Veyret-Verner (PDF).[недоступне посилання з серпня 2019]
  2. Hydropower&dam in Europe (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2012.
  3. Hydrelect - Les Alpes - La Maurienne. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  4. GROUSSIER, Jeremy. HYDROWEB : le site de l'hydroélectricité. www.hydroweb.fr. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.