ГЕС Сент-Естев
| ГЕС Сент-Естев | |
|---|---|
| 43°41′29″ пн. ш. 5°23′07″ сх. д. / 43.6914166666947779° пн. ш. 5.385416666694477605° сх. д.Координати: 43°41′29″ пн. ш. 5°23′07″ сх. д. / 43.6914166666947779° пн. ш. 5.385416666694477605° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Адмінодиниця | Сент-Естев-Жансон |
| Стан | діюча |
| Річка | Дюранс |
| Каскад | каскад на Дюранс |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 139 МВт |
| Середнє річне виробництво | 690 + 30 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 64 / 40 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 + 1 |
| Витрата через турбіни | 270 + 18 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 + 1 |
| Власник | EDF |
  ГЕС Сент-Естев | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Сент-Естев (фр. Saint-Estève) — гідроелектростанція на південному сході Франції. Знаходячись між ГЕС Жук (вище по течії) та ГЕС Mallemort, входить до каскаду ГЕС на річці Дюранс (ліва притока Рони).
Відпрацьована на станції Жук вода по продовженню дериваційного каналу прямує вниз лівобережжям Дюрансу, уздовж відрогів Прованських Передальп. Через 27 км вона надходить на ГЕС Saint-Estève, машинний зал якої обладнано трьома турбінами типу Френсіс, що працюють при напорі 64 метри. Крім того, є ще один малий гідроагрегат (6 МВА) із турбіною того ж типу, через який при напорі 40 метрів перепускають воду до каналу, що веде у Марсель[1].
Загальна потужність станції становить 139 МВт[2], при цьому три основні турбіни забезпечують річний виробіток на рівні 690 млн кВт·год, крім того, ще 30 млн кВт·год додає обладнання на марсельському каналі.
Управління роботою ГЕС Saint-Estève здійснюється із диспетчерського центру на станції Сент-Тюль[3].
- ↑ Hydrelect - Provence-Alpes-CA - Saint- Estève-Janson. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Simeons, Charles (24 квітня 2014). Hydro-Power: The Use of Water as an Alternative Source of Energy (англ.). Elsevier. ISBN 9781483145617. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Ramamoorty, M. (22 січня 2016). Automation and Instrumentation for Power Plants: Selected Papers from the IFAC Symposium, Bangalore, India, 15-17 December 1986 (англ.). Elsevier. ISBN 9781483298887. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.