ГЕС Сестрімо
ГЕС Сестрімо | |
---|---|
42°12′30″ пн. ш. 23°54′57″ сх. д. / 42.208222222222° пн. ш. 23.915833333333° сх. д. | |
Країна | Болгарія |
Адмінодиниця | Сестримо |
Стан | діюча |
Річка | Крива Река, деривація з Мариці, Чаірської Реки, Ядениці |
Каскад | гідровузол Бельмекен-Сестрімо-Чаіра |
В експлуатації з | 1974 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1974 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 240 МВт |
Середнє річне виробництво | 230 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 539 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 2 CKD |
Витрата через турбіни | 56,6 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Skoda |
Потужність гідроагрегатів | 2х120 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-накидна із глиняним ядром |
Висота греблі | 37 м |
Довжина греблі | 100 м |
Власник | Natsionalna Elektricheska Kompania (NEK) |
Оператор | NEK EADd |
Мапа | |
ГЕС Сестрімо — гідроелектростанція в Болгарії у Південно-центральному регіоні. Входить до складу гідровузла Бельмекен-Сестрімо-Чаіра.
ГЕС Сестрімо працює на основі ресурсів створеного на Кривій Реці (права притока Мариці) водосховища Станкові Бараки об'ємом 0,42 млн м3 (корисний об'єм 0,38 млн м3) із площею поверхні 2,2 гектари, яке утримує кам'яно-накидна гребля із глиняним ядром висотою 37 метрів та довжиною 100 метрів. Коливання рівня сховища можливе між позначками 1167 та 1183 метрів над рівнем моря. Сюди надходять:
- відпрацьована вода із ГЕС Бельмекен, розташованої вище по течії Кривої Реки;
- вода із Мариці за допомогою дериваційного тунелю/каналу довжиною 20,7 км «Мариця 1200» (відбір води із річки на позначці 1200 метрів на рівнем моря);
- ресурси із долини Чаірської Реки (права притока Кривої Реки) через дериваційний канал «Чаірськи» довжиною 16 км;
- вода із долини Ядениці (ще одна права притока Мариці, долина якої пролягає на схід від Кривої Реки) через дериваційний канал/тунель «Ядениця» довжиною 19,8 км.
Машинний зал ГЕС Сестрімо розташований в долині Кривої Реки та з'єднаний з водосховищем Станкові Бараки дериваційним тунелем, що забезпечує напір у 539 метрів. Зал обладнаний двома турбінами типу Пелтон, потужністю по 120 МВт. При цьому середньорічний виробіток становить лише 230 млн кВт-год, що пояснюється нестачею ресурсів водозбірного басейну, особливо в спекотну пору року.
Відпрацьована на ГЕС вода відводиться по каналу до верхнього балансуючого резервуару станції Моміна Клісура.[1][2]
- ↑ Хидроенергийни каскади и язовири (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2016.
- ↑ hydro-bulgaria. www.industcards.com. Процитовано 20 травня 2017.[недоступне посилання]