ГЕС Сутамі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Сутамі
8°09′38″ пд. ш. 112°26′39″ сх. д. / 8.16055555558337886° пд. ш. 112.44416666669778238° сх. д. / -8.16055555558337886; 112.44416666669778238Координати: 8°09′38″ пд. ш. 112°26′39″ сх. д. / 8.16055555558337886° пд. ш. 112.44416666669778238° сх. д. / -8.16055555558337886; 112.44416666669778238
КраїнаІндонезія Індонезія
АдмінодиницяСхідна Ява[1]
Стандіюча
РічкаБрантас
Каскадкаскад на Брантасі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19731974
Основні характеристики
Установлена потужність105  МВт
Середнє річне виробництво488  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір78  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3 Toshiba
Витрата через турбіни3х45,7  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів3 Toshiba по 39 МВА
Потужність гідроагрегатів3х35  МВт
Основні споруди
Тип греблікам'яно-накидна
Висота греблі98  м
Довжина греблі824  м
ЛЕП150
ВласникBrantas GBU
ОператорPT Pembangkitan Jawa Balid
ГЕС Сутамі. Карта розташування: Індонезія
ГЕС Сутамі
ГЕС Сутамі
Мапа
Мапа

ГЕС Сутамі — гідроелектростанція в Індонезії на сході острова Ява. Знаходячись між ГЕС Сенггурух (29 МВт, вище по течії) та ГЕС Влінгі, входить до складу каскаду на річці Брантас, яка починається в районі міста Маланг та далі огинає по великій дузі групу вулканів (прямуючи на південь, захід, північ та північний схід), щоб у підсумку влитись до Яванського моря в місті Сурабая.

У межах проекту річку південніше від вулкану Каві перекрили кам'яно-накидною греблею висотою 97,5 метра, довжиною 824 метри та товщиною від 14 (по гребеню) до 400 (по основі) метрів, яка потребувала 6,2 млн м3 матеріалу. Вона утворила водосховище з площею поверхні 15 км2 та первісним об'ємом 343 млн м3, в тому числі корисний об'єм становив 253 млн м3, що забезпечувалось коливанням рівня поверхні в операційному режимі між позначками 246 та 272,5 метра НРМ. При цьому для роботи гідроелектростанції мінімальний рівень повинен становить 260 метрів НРМ, а здреновування нижче цього порогу здійснюється лише в цілях іригації (комплекс розрахований на зрошення 34 тисяч гектарів земель). Можливо також відзначити, що в перші роки існування резервуару у ньому відбувалось активне накопичення осаду, внаслідок чого станом на 2011-й він зайняв 54 % загального об'єму. Водночас це не вплинуло на результати роботи ГЕС, яка демонструвала показники виробітку навіть вищі, ніж проектні.

Зі сховища ресурс подається до машинного залу через три напірні водоводи зі спадаючим діаметром від 3,4 до 3,2 метра, які з'єднані з відповідною кількістю запобіжних балансувальних резервуарів баштового типу висотою по 50 метрів з діаметром 7 метрів.

Пригреблевий машинний зал обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 35 МВт, які при напорі у 78 метрів забезпечують виробництво 488 млн кВт-год електроенергії на рік.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 150 кВ.[2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. BRANTAS GBU (PT. PJB – Generation Business Unit) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022.
  3. The Impact of Sedimentation in Reservoirs on Performance Operation of Hydropower: A Case Study Sutami Hydropower Indonesia Daniel Rohi, M. Bisri, Seoemarno, A. Lomi (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2018.
  4. data PT. PJB Unit Pembangkit Brantas - PLTA Sutami.docx Venny Ventriolla UPLOADED BY Venny Ventriolla. Архів оригіналу за 29 листопада 2018.