ГЕС Токке
| ГЕС Токке | |
|---|---|
 | |
| 59°26′ пн. ш. 8°02′ сх. д. / 59.433° пн. ш. 8.033° сх. д.Координати: 59°26′ пн. ш. 8°02′ сх. д. / 59.433° пн. ш. 8.033° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Tokke Municipalityd |
| Стан | діюча |
| Річка | Токке та її притоки |
| Каскад | гідровузол у сточи Skienselva |
| Початок будівництва | 1958 |
| В експлуатації з | 1961[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1961—1962 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 430 МВт |
| Середнє річне виробництво | 2140 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 394 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х110,4 МВт |
| Власник | Statkraft |
| Оператор | Статкрафт Енержіd[2] |
  ГЕС Токке | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Токке — гідроелектростанція на півдні Норвегії, за 140 км на північний схід від Ставангеру та за півтори сотні кілометрів на південний захід від Осло. Знаходячись після ГЕС Vinje, становить останній ступінь гідровузла, створеного в озерно-річковій системі, нижнім елементом якої є річка Skienselva (впадає в Frierfjorden, продовження Langesundsfjord, з'єднаного через протоку Langesund зі Скагерраком).
Відпрацьована на станції Vinje вода потрапляє у сховище Vinjevatn, створене на річці Smorkleppai, правій притоці Токке (остання у гідрографічній мережі Skienselva є складовою головної артерії, на якій далі йдуть озеро Бандак, річка Straumen та озеро Norsjo). Можливо відзначити, що з верхньої течії Smorkleppai — річки Kjela — до того вже двічі здійснювався відбір ресурсу для роботи ГЕС Kjela та ГЕС Vinje. Vinjevatn має припустиме коливання рівня поверхні від 462 до 466 метрів НРМ та лише незначно збільшує сукупний об'єм резервуарів гідровузла — з 1586 до 1629 млн м3.
З Vinjevatn виходить дериваційний тунель довжиною 17 км з перетином 75 м2. Спершу він прямує на схід лівобережжям Smorkleppai, за цим перетинає Токке та далі пролягає на південь у лівобережному гірському масиві останньої. На своєму шляху тунель отримує додатковий ресурс із п'яти водозабрів на Токке та її лівих притоках. На завершальному етапі до машинного залу ведуть дві напірні шахти.
Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 110,4 МВт, які при напорі у 394 метри забезпечують виробництво 2140 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода відводиться до розташованого за кілька сотень метрів сховища Бандак.[3][4][5]
- ↑ https://www.statkraft.no/Energikilder/vaare-kraftverk/norge/Tokke/
- ↑ https://www.nve.no/energi/energisystem/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=446
- ↑ Anders Korvald og I Torodd Jensen (red.) OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.
- ↑ Tokke | Statkraft. www.statkraft.com (англ.). Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
- ↑ Fossekallen 1967 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2017.