ГЕС Торпа

ГЕС Торпа
60°59′46″ пн. ш. 10°03′28″ сх. д.
Країна	Норвегія
Адмінодиниця	Нурре-Ланнd
Стан	діюча
Річка	Dokkaelva, деривація з Synna
В експлуатації з	1989
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1989
Основні характеристики
Установлена потужність	150  МВт
Середнє річне виробництво	390  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	449,3  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	2
Витрата через турбіни	38  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2
Потужність гідроагрегатів	2х75  МВт
Основні споруди
Тип греблі	насипна з моренним ядром
Висота греблі	84  м
Довжина греблі	680  м
Власник	Oppland Energi
Оператор	Hafslund Kraftd
ГЕС Торпа
Мапа

ГЕС Торпа — гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за 25 км на південний схід від Ліллегаммера та за 120 км на північ від Осло. Знаходячись перед малою ГЕС Kjoljua (0,74 МВт), за якою йде ГЕС Докка (44,6 МВт) складає верхній ступінь в каскаді на річці Dokkaelva, лівій притоці Етни, котра впадає у прісноводне озеро Randsfjorden (через річки Randselva та Storelva, озеро Тюріфйорд та річку Драмменсельва дренується до Drammensfjorden — затоки Осло-фіорду).

В межах проекту спорудили насипну греблю з моренним ядром висотою 84 метри та довжиною 680 метрів, яка потребувала 4,2 млн м³ матеріалу. Вона утримує водосховище з припустимим коливанням рівня поверхні від 670 до 735 метрів НРМ, яке отримало назву від затопленого (підйом води на 39 метрів) природного озера Dokkfløyvatn. Сховище має об'єм у 250 млн м³ та отримує поповнення через тунель із правої притоки Dokkaelva річки Synna, що протікає за 2,5 км далі на захід.

Накопичений ресурс спрямовується у прокладений через правобережний гірський масив дериваційний тунель довжиною 9,5 км та перетином 36 м², котрий через напірну шахту живить захований на 1,4 км вглиб гори підземний машинний зал.

Основне обладнання становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 75 МВт, які при напорі у 449,3 метра забезпечують середньорічне виробництво 390 млн кВт-год електроенергії.

Відпрацьована вода прямує по відвідному тунелю довжиною 10,5 км до водосховища греблі Kjøljuadammen, яка перекриває Dokkaelva одразу після впадіння правої притоки Kjøljua.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 132 кВ.