ГЕС Шін-Каміасо
| ГЕС Шін-Каміасо | |
|---|---|
 | |
| 35°32′ пн. ш. 137°07′ сх. д. / 35.533° пн. ш. 137.117° сх. д.Координати: 35°32′ пн. ш. 137°07′ сх. д. / 35.533° пн. ш. 137.117° сх. д. | |
| Країна |  Японія |
| Стан | діюча |
| Річка | Хіда |
| Каскад | каскад на Хіді |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1987 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 61,4 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 88,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 1 |
| Витрата через турбіни | 80 м³/с |
| Потужність гідроагрегатів | 1х63 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | водозабірна |
| Власник | Chubu Electric Power |
| Оператор | Chubu Electric Powerd |
  ГЕС Шін-Каміасо | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Шін-Каміасо (新上麻生発電所) – гідроенергетичний комплекс в Японії на острові Хонсю. Знаходячись між малою ГЕС Шічімуне (6,4 МВт, вище по течії) та ГЕС Кавабе (32 МВт), входить до складу каскаду на річці Хіда, правій притоці Кісо, яка за десяток кілометрів на захід від Нагої впадає до затоки Ісе (Внутрішнє Японське море).
Ще до появи станції Шін-Каміасо на тій же ділянці річки вже існували дві послідовні ГЕС – Накура (22,2 МВт, 1936) та Каміасо (27 МВт, 1926), при цьому перша з них отримувала ресурс по дериваційному тунелю, котрий прямував лівобережжям Хіди від водозабірної греблі Накура. В кінці 1980-х схему продублювали за допомогою станції Шін-Каміасо, забір води для якої так само починається біля греблі Нагуро. Далі ресурс подається дериваційною трасою, основну частину якої складає прокладений через правобережний масив тунель довжиною 10,4 км з діаметром 5,4 метра. На завершальному етапі він переходить у напірний водовід довжиною 0,3 км зі спадаючим діаметром від 4,8 до 3,6 метра. В системі також працює вирівнювальний резервуар висотою 21 метр з діаметром від 14 до 44 метрів.
В машинному залі Шін-Каміасо, розташованому неподалік аналогічної споруди станції Каміасо, встановили одну турбіну типу Френсіс потужністю 63 МВт (номінальна потужність рахується на рівні 61,4 МВт), яка використовує напір у 88,5 метра.
На відміну від ГЕС Каміасо, котра одразу скидає відпрацьовану воду до Хіди, від станції Шін-Каміасо тягнеться відвідний тунель довжиною 1,6 км з перетином 5,4х5,4 метра. На своєму шляху він проходить під руслом Хіди та завершується вже на її лівому березі.[1]
- ↑ 水力発電所ギャラリー 中部電力上麻生発電所、新上麻生発電所 - 水力ドットコム. www.suiryoku.com. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |