ГЕС Hol III
ГЕС Hol III | |
---|---|
60°34′41″ пн. ш. 8°24′34″ сх. д. / 60.57795° пн. ш. 8.40952° сх. д. | |
Країна | Норвегія |
Адмінодиниця | Гуль[1][2] |
Стан | діюча |
Річка | Holselva |
Каскад | каскад у сточищі Hallingdalsvassdraget |
Початок будівництва | 1953 |
В експлуатації з | 1958[1][2] |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1958 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 60 МВт |
Середнє річне виробництво | 228 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 98 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 2 |
Витрата через турбіни | 75 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 35 МВА |
Потужність гідроагрегатів | 2х30 МВт |
Основні споруди | |
ЛЕП | 300 |
Власник | E-CO Energi |
Оператор | Hafslund Kraftd[2] |
Мапа | |
ГЕС Hol III - гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за 140 км на північний захід від Осло. Знаходячись після ГЕС Hol II, становить нижній ступінь однієї з двох верхніх гілок каскаду на річково-озерному ланцюжку Hallingdalsvassdraget, основну ланку якого складає річка Hallingdalselva, котра впадає праворуч у Драмменсельву (дренується до Drammensfjorden – затоки Осло-фіорду).
Забір ресурсу для роботи станції відбувається з озера Holsfjorden, розташованого на Holselva, лівій притоці Усти (після озера Strandafjorden переходить у Hallingdalselva). При цьому Holsfjorden регулюється в діапазоні лише 0,75 метра та має корисний об’єм 0,9 млн м3, тому не може розглядатись як повноцінне водосховище (в той же час, вище по сточищу для ГЕС Hol I створена система резервуарів загальною ємністю 870 млн м3).
Дериваційний тунель станції довжиною 3,75 км прямує по лівобережжю спершу Holselva, а потім Усти до підземного машинного залу. Останній обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 30 МВт, які при напорі у 98 метрів забезпечують виробництво 228 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по відвідному тунелю довжиною дещо менше за 1 км потрапляє до згаданого вище Strandafjorden (можливо відзначити, що туди ж через ГЕС Уста надходить ресурс з іншої верхньої гілки каскаду у сточищі Hallingdalsvassdraget).
Для видачі продукції напругу підіймають до 300 кВ.[3][4]
- ↑ а б Hol 3 — Hafslund Kraft.
- ↑ а б в NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ AS, Idium. Hallingdal - E-CO Energi. www.e-co.no. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- ↑ Rosvold, Knut A. (9 січня 2014). Hol kraftverk. Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.