ГЕС Rapides-des-Quinze
| ГЕС Rapides-des-Quinze | |
|---|---|
| 47°35′24″ пн. ш. 79°17′40″ зх. д. / 47.59000000002777853° пн. ш. 79.29470000002778818° зх. д.Координати: 47°35′24″ пн. ш. 79°17′40″ зх. д. / 47.59000000002777853° пн. ш. 79.29470000002778818° зх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Канада |
| Адмінодиниця | Saint-Eugène-de-Guiguesd |
| Стан | діюча |
| Річка | Оттава |
| Каскад | каскад на Оттаві |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1923—1955 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 109 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 25,9 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 6 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 6 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонні гравітаційні (Quinze, Rapides-des-Quinze, Centrale-des Rapides-des-Quinze) |
| Висота греблі | 10 (Quinze), 20 (Rapides-des-Quinze), 27 (Centrale-des Rapides-des-Quinze) м |
| Довжина греблі | 1093 (Quinze), 762 (Rapides-des-Quinze), 172 (Centrale-des Rapides-des-Quinze) м |
| Власник | Hydro-Québec |
  ГЕС Rapides-des-Quinze | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Rapides-des-Quinze — гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Знаходячись між ГЕС Rapide-2 (вище по течії) та ГЕС Rapides-des-Îles, входить до складу каскаду на Оттаві, яка впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).
У 1911 році Оттаву перекрили бетонною гравітаційною греблею Quinze висотою 10 метрів та довжиною 1093 метри, яка утримує велике водосховище з площею поверхні 412 км2 та об'ємом 3119 млн м3.[1] А на початку наступного десятиліття дещо нижче від цієї споруди розташували гідроелектростанцію Rapides-des-Quinze. Для цього за 4,5 км після греблі Quinze на порозі звели ще одну бетонну гравітаційну греблю висотою 20 метрів та довжиною 762 метри, обладнану шлюзами для перепуску надлишкової води.[2] Вона спрямовує ресурс у створену на лівобережжі протоку завдовжки 1,5 км, що закінчується ще однією бетонною спорудою (висота 27 метрів, довжина 172 метри) з розташованим поруч машинним залом.[3]
Пригреблевий машинний зал в 1923—1955 роках обладнали шістьома турбінами типу Френсіс, які використовують напір у 25,9 метра. На початку 2000-х їх загальна потужність рахувалась як 94,6 МВт, а у другій половині 2010-х — уже як 109 МВт.[4][5][6]
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Hydroelectric generating stations | Hydro-Québec Production. www.hydroquebec.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Projets | Vortex (fr-FR) . Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 29 січня 2019.
- ↑ Des turbines à l’énergie (PDF).