ГЕС Sidney A Murray Jr

ГЕС Sidney A Murray Jr
31°05′17″ пн. ш. 91°37′08″ зх. д.
Країна	США
Адмінодиниця	Луїзіана
Стан	діюча
Річка	Атчафалая (Міссісіпі)
Початок будівництва	1985
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1990
Основні характеристики
Установлена потужність	192  МВт
Тип ГЕС	руслово-греблева
Розрахований напір	від 2,4 до 6,1  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	бульбові
Кількість та марка турбін	8 Kvaerner
Витрата через турбіни	4250  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	8
Потужність гідроагрегатів	8х24  МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонні
Довжина греблі	175 (центральна протока), 135 (ліва протока)  м
Шлюз	361х23
Власник	Brookfield Asset Management
ГЕС Sidney A Murray Jr
Мапа

ГЕС Sidney A Murray Jr – гідроелектростанція у штаті Луїзіана (Сполучені Штати Америки), яка використовує перепад висот між основним руслом Міссісіпі та Атчафалайа – західним рукавом дельти цієї гігантської річки.

Історично в районі майбутньої станції Міссісіпі утворювала вигнуту на захід петлю довжиною біля 30 км, протягом якої спершу приймала велику праву притоку Ред-Ривер, а потім віддавала частину води у Атчафалая. В 1831-му у основі петлі прокопали канал, котрий силою течії самої Міссісіпі перетворився на нове русло, приблизно вдвічі коротше за попередню трасу. При цьому верхня частина старого русла до впадіння Ред-Ривер замулилась, а нижня (яка наразі носить назву Олд-Рівер) перетворилась на протоку між Місісіппі та Атчафалая. Центральна ж частина петлі сформувала канал, по якому до Атчафалая потрапляли води Ред-Ривер (при високому рівні в останній течія у Олд-Рівер реверсується у напрямку Міссісіпі).

Для регулювання перепуску води до Атчафалая (спроби Міссісіпі перерозподілити свій сток на її користь загрожували дефіцитом води в районі Нового Орлеану) у 1960-х роках Олд-Рівер перекрили регулюючою структурою, котра включає судноплавний шлюз із розмірами камери 361х23 метри. А за два десяттиліття вирішили використати у гідроенергетичних цілях перепад висот між Міссісіпі та Атчафалая, організувавши перепуск води по верхній частині колишньої петлі. Наявні на виході в неї три протоки перекрили машинним залом та двома бетонними греблями довжиною 173 та 135 метрів, котрі разом мають 17 шлюзів для перепуску надлишкової води під час повені.

Створення машинного залу відбувалось із застосуванням особливої технології. Основну частину структури вагою 25 тисяч тонн виготовили на новоорлеанській верфі Avondale Shipyards, після чого її відбуксирували за 335 км та встановили на споруджений на місці фундамент.

Основне обладнання станції становлять вісім бульбових турбін потужністю по 24 МВт, які використовують напір від 2,4 до 6,1 метра.