ГЕС Sjønstå
ГЕС Sjønstå | |
---|---|
67°11′40″ пн. ш. 15°42′31″ сх. д. / 67.19455° пн. ш. 15.70855° сх. д. | |
Країна | Норвегія |
Адмінодиниця | Fauske Municipalityd[1] |
Стан | діюча |
Річка | Sulitjelmavassdraget |
Каскад | гідровузол у сточищі Sulitjelmavassdraget |
В експлуатації з | 1983[1][2] |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1983 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 66 МВт |
Середнє річне виробництво | 293 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 125 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 2 |
Витрата через турбіни | 63 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
Потужність гідроагрегатів | 2х33 МВт |
Власник | SKS Produksjon AS |
Оператор | Q84324944?[1] |
Мапа | |
ГЕС Sjønstå — гідроелектростанція у центральній частині Норвегії, за 60 км на схід від Буде. Розташована після ГЕС Фагерлі (48 МВт) та ГЕС Ломі, становить нижній ступінь гідровузла у сточищі річки Sulitjelmavassdraget, яка тече до Skjerstad Fjord (східне продовження Saltfjorden, котрий біля Буде з'єднується з Норвезьким морем).
Відпрацьований станціями верхнього ступеня ресурс надходить до великого природного озера Лангватн (при цьому через ГЕС Фагерлі проходить вода з верхньої течії Sulitjelmavassdraget, а через станцію Ломі — з ряду правих приток Sulitjelmavassdraget). Хоча Лангватн і перетворили на водосховище, проте припустиме коливання рівня поверхні в ньому становить лише 0,5 метра — між позначками 126 та 126,5 метра НРМ.
Із Лангватн під правобережним масивом Sulitjelmavassdraget прокладено головний дериваційний тунель довжиною близько 8,5 км, який на своєму шляху також підхоплює ресурс із водозабору на Tverrelva (невелика притока Sulitjelmavassdraget).
Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 33 МВт, які використовують напір у 125 метрів та забезпечують виробництво 293 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода відводиться по тунелю до розташованого за кілька сотень метрів озера Ovrevatnet, котре входить до основної течії Sulitjelmavassdraget.[3][4][5]
- ↑ а б в NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ Sjønstå kraftstasjon — (untranslated), 2017.
- ↑ Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 10 липня 2019.
- ↑ Fiskefaglig aktivitet i 2007 - 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2019.
- ↑ Anders Korvald og I Torodd Jensen (red.) OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.