ГЕС Storfinnforsen

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Storfinnforsen
63°35′50″ пн. ш. 16°07′09″ сх. д. / 63.59738611002777731° пн. ш. 16.119386110027779324° сх. д. / 63.59738611002777731; 16.119386110027779324Координати: 63°35′50″ пн. ш. 16°07′09″ сх. д. / 63.59738611002777731° пн. ш. 16.119386110027779324° сх. д. / 63.59738611002777731; 16.119386110027779324
КраїнаШвеція Швеція
Стандіюча
РічкаФаксельвен
Каскадкаскад на Факсельвен
В експлуатації з1954
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1954
Основні характеристики
Установлена потужність120  МВт
Середнє річне виробництво536  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір49,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3 Kvaerner
Кількість та марка гідрогенераторів3
Основні споруди
Тип греблібетонна контрфорсна + земляна
Висота греблі40 + 25  м
Довжина греблі900 + 300  м
ВласникE.ON
ОператорUniper SEd
ГЕС Storfinnforsen. Карта розташування: Швеція
ГЕС Storfinnforsen
ГЕС Storfinnforsen
Мапа
Мапа

ГЕС Storfinnforsen — гідроелектростанція у центральній частині Швеції. Розташована між ГЕС Lövön (вище по течії) та ГЕС Ramsele, входить до складу каскаду на річці Факсельвен, правій притоці Онгерманельвен, яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря за півтори сотні кілометрів на південний захід від Умео.

Для роботи станції долину річки перекрили бетонною контрфорсною греблею висотою 40 метрів та довжиною 900 метрів, доповненою земляною спорудою висотою 25 метрів та довжиною 300 метрів.

Споруджений у лівобережному масиві підземний машинний зал обладнали трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 112 МВт, які при напорі 49,5 метра забезпечували виробництво 460 млн кВт·год електроенергії на рік. Станом на середину 2010-х років потужність станції підняли до 120 МВт, а річне виробництво до 536 млн кВт·год.

На станції реалізовано поширений у скандинавських країнах тип деривації, котрий дозволяє максимізувати використання падіння річки на ділянці порогів. Хоча машинний зал розташований прямо біля греблі, проте відпрацьована вода перед поверненням у Факсельвен прямує паралельно до неї по відвідному тунелю довжиною 0,35 км, який переходить у відкритий канал завдовжки 0,25 км[1][2][3][4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SwedCOLD:s finansierande organisationer 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2018.
  2. Sweden: Energy System Overview - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  3. Bilaga till "Sammanställning av uppskattade anläggningskostnader för fiskvägar samt vattenföringsdata för storskaliga vattenkraftverk Sverige" daterad 2014-02-10, i vilken utförligare metodikbeskrivning redovisas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.
  4. Uniper List of Assets 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2018.