ГШ-30-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГШ-30-1

ГШ-30-1
Типавіаційна гармата
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1980 — по т.ч.
ОператориДив. Країни-оператори
ВійниАфганська війна (1979-1989),
Карабаський конфлікт,
Перша чеченська війна, Друга чеченська війна,
Російсько-грузинська війна
Історія виробництва
РозробникГрязєв, Шипунов
Розроблено1977
ВиробникІжевський машинобудівний завод
Виготовлення1980 — по т.ч.
Характеристики
Вага50 кг
Довжина1978 мм
Довжина ствола1500 мм

Калібр30-мм
Діяенергії відкоту ствола
Темп вогню1500 постр/хв.
Дульна швидкість875—900 м/с
Система живленнястрічковий

ГШ-30-1 у Вікісховищі

30-мм авіаційна гармата Грязєва-Шипунова ГШ-30-1 (рос. Авиационная пушка Грязева-Шипунова - 30-мм - один ствол),ТКБ-687, Індекс ГРАУ — 9-A-4071K) — авіаційна гармата, призначена для оснащення винищувачів (МіГ-29, Су-27, Су-30, Су-33, Су-35, Су-37), фронтових бомбардувальників (Су-34), літаків вертикального зльоту і посадки (Як-41, Як-141).

Гармата розроблена в ГУП Конструкторське бюро приладобудування (м. Тула) під керівництвом В. П. Грязєва і А. Г. Шипунова і поступила на озброєння на початку 1980-х років. Виробництвом гармати ГШ-30-1 займається ВАТ Іжевський машинобудівний завод.

Гармата виконана за одноствольною схемою автоматики відкритого типу. Подача набоїв до гармати стрічкова, двостороння. Для комплектації 30×165 мм патронних стрічок використовуються сталеві ланки 9-Н-623, набої 9-А-4002 з осколково-фугасно-запалювальними снарядами і набої 9-А-4511 з бронебійно-трасуючими снарядами, призначені для ураження легкоброньованих і легкоуражаемих наземних, надводних і повітряних цілей.

ГШ-30-1 це перша серійна радянська авіаційна гармата, що має водяне охолодження. У кожусі гармати знаходиться вода об'ємом 700 см. У процесі стрільби при нагріванні ствола вода перетворюється на пару. Пароводяна суміш проходить по гвинтових проточках на стволі, охолоджуючи його, а потім виходить назовні.

Управління стрільбою — дистанційне від джерела струму напругою 27В (патрони мають електричний капсуль-запальник).

Робота автоматики гармати забезпечується за рахунок використання енергії відкоту ствола.

Усунення осічок здійснюється за допомогою додаткового запалу 9-ЕМ-623. При його спрацьовуванні осічна гільза набою пробивається спеціальним бойком, відбувається займання пороху патрона, що викликає постріл.

Кріплення

[ред. | ред. код]

Виробником передбачені як рухомі, так і нерухомі варіанти кріплення гармати. Місця кріплення гармати на установці:

  • Передня опора сферична поверхня корпусу, яка сприймає зусилля віддачі і передає його на силову опору установки;
  • Задня опора напрямні казенника, що фіксують гармату в установці від повороту навколо поздовжньої осі;
  • Додаткова опора циліндрична поверхня дуловій частині ствола, що підтримує ствол в установці.

Гармата є найлегшою і найбільш скорострільною з аналогічних систем у світі.

Країни-оператори

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]