ГШ-30-1
| ГШ-30-1 | |
|---|---|
 ГШ-30-1 | |
| Тип | авіаційна гармата |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1980 — по т.ч. |
| Оператори | Див. Країни-оператори |
| Війни | Афганська війна (1979-1989), Карабаський конфлікт, Перша чеченська війна, Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Грязєв, Шипунов |
| Розроблено | 1977 |
| Виробник | Іжевський машинобудівний завод |
| Виготовлення | 1980 — по т.ч. |
| Характеристики | |
| Вага | 50 кг |
| Довжина | 1978 мм |
| Довжина ствола | 1500 мм |
| Калібр | 30-мм |
| Дія | енергії відкоту ствола |
| Темп вогню | 1500 постр/хв. |
| Дульна швидкість | 875—900 м/с |
| Система живлення | стрічковий |
ГШ-30-1 у Вікісховищі | |
30-мм авіаційна гармата Грязєва-Шипунова ГШ-30-1 (рос. Авиационная пушка Грязева-Шипунова - 30-мм - один ствол),ТКБ-687, Індекс ГРАУ — 9-A-4071K) — авіаційна гармата, призначена для оснащення винищувачів (МіГ-29, Су-27, Су-30, Су-33, Су-35, Су-37), фронтових бомбардувальників (Су-34), літаків вертикального зльоту і посадки (Як-41, Як-141).
Гармата розроблена в ГУП Конструкторське бюро приладобудування (м. Тула) під керівництвом В. П. Грязєва і А. Г. Шипунова і поступила на озброєння на початку 1980-х років. Виробництвом гармати ГШ-30-1 займається ВАТ Іжевський машинобудівний завод.
Гармата виконана за одноствольною схемою автоматики відкритого типу. Подача набоїв до гармати стрічкова, двостороння. Для комплектації 30×165 мм патронних стрічок використовуються сталеві ланки 9-Н-623, набої 9-А-4002 з осколково-фугасно-запалювальними снарядами і набої 9-А-4511 з бронебійно-трасуючими снарядами, призначені для ураження легкоброньованих і легкоуражаемих наземних, надводних і повітряних цілей.
ГШ-30-1 це перша серійна радянська авіаційна гармата, що має водяне охолодження. У кожусі гармати знаходиться вода об'ємом 700 см. У процесі стрільби при нагріванні ствола вода перетворюється на пару. Пароводяна суміш проходить по гвинтових проточках на стволі, охолоджуючи його, а потім виходить назовні.
Управління стрільбою — дистанційне від джерела струму напругою 27В (патрони мають електричний капсуль-запальник).
Робота автоматики гармати забезпечується за рахунок використання енергії відкоту ствола.
Усунення осічок здійснюється за допомогою додаткового запалу 9-ЕМ-623. При його спрацьовуванні осічна гільза набою пробивається спеціальним бойком, відбувається займання пороху патрона, що викликає постріл.
Виробником передбачені як рухомі, так і нерухомі варіанти кріплення гармати. Місця кріплення гармати на установці:
- Передня опора сферична поверхня корпусу, яка сприймає зусилля віддачі і передає його на силову опору установки;
- Задня опора напрямні казенника, що фіксують гармату в установці від повороту навколо поздовжньої осі;
- Додаткова опора циліндрична поверхня дуловій частині ствола, що підтримує ствол в установці.
Гармата є найлегшою і найбільш скорострільною з аналогічних систем у світі.
- ГУП Конструкторське бюро приладобудування [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] офіційний сайт розробника.
- ВАТ Іжевський машинобудівний завод офіційний сайт виробника.
- Авіаційна енциклопедія? Куточок неба [Архівовано 2 січня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 |
